Checkpoint180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

Гурт Checkpoint - це творчий союз двох музикантів - гітариста Олега Аджікаева і вокаліста Родіона Савчука. Саме вони кістяк і єдині постійні учасники колективу. Музиканти ж, з якими вони виступають, змінюються від концерту до концерту.

Однозначно охарактеризувати стиль групи складно.

Основні напрямки - це фанк, блюз, рок.

У 2010 році був записаний перший альбом - живий концерт у Київському клубі «Sullivan Room».

На даний момент музиканти ведуть активну концертну діяльність, знімають дебютне відео і працюють у студії над новим альбомом.

fokin180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

«Танок на Майдані Конґо» («ТНМК») — український гурт, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк.
Описуючи історію ТНМК, можна поділити її на два періоди: до Нашої Ери, та Наша Ера.
До нашої ери

1989–1997

отже, харківську групу «Новые Дома» організували 14 червня 1989 року Олександр «Фоззі» Сидоренко та Костянтин «Котя» Жуйков. У трудовому таборі, обмінюючись текстами народно-пацансько-дворових пісень вони зробили висновок, що можна спробувати написати щось своє. І неодмінно записати. За декілька днів хлопці мали десяток композицій, які спробували записати в радіорубці. На щастя, ті записи не збереглися.
На закритті табору відбувся перший виступ, по цьому було вирішено з першого вересня зібрати повну групу в школі № 11, де навчалися засновники. Через те, що всі учасники групи жили у мікрорайоні Новые дома, вирішено було назвати групу саме так.
Через деякий час ініціатором зміни назви гурту став флейтист Максим Литвиненко, який наполягав на тому, що тепер у групі грають люди з різних районів Харкова і взагалі треба співати англійською і мати англійську назву. Серед пісень, які існували на той момент і гралися виключно в дитячому садку серед «тусуючої» молоді була «Танец на площади Конго». Макс Литвиненко вхопився за цей фразеологізм і з того моменту група «Новые Дома» стала «The Dance on the Congo Square Band» або просто «Танец на плащади Конго».

1994 року група серйозно взялася за запис першого альбому.
Щодо ТНПК, то гурт кидало по хвилях. Не закінчивши другу платівку «Sator Arepo Tenet Opera Rotas» (1995), розпочали третю «Худшее из» (1996). Все було цікавим, але поруч грав свіжий, не схожий ні на що хіп-хоп, який кликав до себе. Разом з Фаготом була здійснена спроба підготувати реп-альбом, але попереду була «Червона Рута». І все змінилося наприкінці 1996 року;група «Танец на площади Конго» записала два з половиною альбоми та мала всі шанси лишитися яскравим фактом з біографії її учасників. Не більше. За той період учасниками групи були близько 30 музикантів. Деякі залишалися з великим бажанням грати.

Наша ера

1997

Першою оригінальною українською піснею ТНМК стала пісня «Ото Таке». Наближався відбір в «Червоній Руті», а третьої пісні, необхідної для участі в конкурсі, не було. За два дні до конкурсу, буквально за годину група зібрала до купи пісню «Зроби мені хіп-хоп» і виставилася на конкурс двома складами: «ТНМК» у рок-номінації та «Ото Таке» — в танцювальній. Від Харкова в «Червоній Руті» брав участь вже не «Танець на площі», а «Танок на майдані»; в результаті група отримала 1 місце в танцювальній номінації та приз за найкращий шлягер фестивалю — «Зроби мені хіп-хоп»; протягом півроку силами «Privat-TV» відзняли кліп на пісню «Зроби мені хіп-хоп»

1998

Протягом цього року знову відбуваються зміни у складі учасників групи.
В квітні 1998 року група почала співпрацю з Олексієм Яковлєвим, який на той час працював на хіт-параді «12-2». З його допомогою «Зроби мені хіп-хоп» вдало стартував в телевізорі, група почала дописувати альбом; Другим кліпом гурт став «Дибани мене». Восени 98го року дебютний альбом «Зроби мені хіп-хоп» був готовий. За його випуск взялася компанія «Nova Records». Альбом складався з пісень та скітів — інтермедій, які стали фірмовою рисою ТНМК.

1999

16 січня загинув хрещений батько групи — директор телекомпанії «Privat-TV» Олександр Голубчик. Альбом «Зроби мені хіп-хоп», що вийшов на CD на початку року, присвячено його пам'яті; у травні вийшов кліп «Зачекай» — перший результат співпраці групи з режисером Віктором Прідуваловим.
За підсумками 99 року група стала «найкращим альтернативним проектом», отримавши «Золоту Жар-Птицю». Рік потому, на фестивалі «Таврійські Ігри», ТНМК знову отримує цю нагороду;

2000

Влітку 2000 року почалися зйомки наступного відео — «А море де?» — каверу на геніального Челентано.

2001

Записані перші фьючеринги — Міхей, Ніна Матвієнко; альбом значно відрізнявся від гумористичного циклу «Село і люди», на якому базувався «Зроби мені хіп-хоп». Група зрозуміла, де опинилася. Невипадково платівка починається з провокаційної «По радіо співали москалі», а закінчується злою «По барабану». Важко лишатися позитивним у негативному середовищі.
В новорічному ефірі відбулася прем'єра різдв'яної «Той, хто…», яка увійшла вже до наступної платівки;

2002

На початку року розпочалася паралельна робота відразу над двома платівками — наступною номерною та збіркою реміксів & римейків «ReФорматЦія». Для цього альбому були записані треки з групами 5nizza та Я и друг мой грузовик. Влітку було вирішено, що першою вийде «ReФорматЦія». Група багато грала, поєднуючи open-air в Україні з клубними виступами в Москві. Також можна відзначити перший виступ в Польщі — у Вроцлаві.

2007

Фагот попрямував до Австралії, де разом з програмою «Вищий пілотаж» («Новий Канал») був присутнім на етапі чемпіонату світу «Red Bull Air Race» з вищого пілотажу на спортивних літаках; Група записала нову пісню «Своє борони» для проекту телеканалу «1+1» «Зірки в армії», зйомки відбулися в Хмельницькому, в десантному полку;

2013

У 2013 році збулися старі мрії гурту – хтось давно хотів зіграти з симфонічним оркестром, когось аж тіпало від бажання зняти кліп на пісню «Фідель» на Кубі.

2014

На кону стояли відразу дві платівки – новий номерний альбом та концертний, з симфонічним концертом. Як завжди у гурту все було не просто: спочатку був готовий другий, а першим вийшов перший =).

Тепер про плани на новий, 2015 рік. 14 лютого концертом з симфонічним оркестром «Слобожанський» (він же «Віртуози Слобожанщини») у київському театрі Франка буде відзначено вихід live-альбому «Симфонічний хіп-хоп» та однойменного фільму-концерту.
Далі триватиме робота над новими відео та декількома спеціальними релізами, час виходу яких наближається.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

Офіційна історія гурту ТІК розпочалась навесні 2005 року. Саме тоді випускники Вінницького державного педагогічного університету остаточно зрозуміли, що музика в їхньому житті - це дещо більше, ніж просто студентська розвага. І розпочали репетиції. На той момент у групі грали Віктор Бронюк (вокал і баян), Денис Репей (бас-гітара), Костянтин Терепа (гітара), Олександр Філінков (барабани).

На одну з репетицій випадково потрапив продюсер Олег Збаращук. Відверто кажучи, його реакція на творчість музикантів спочатку була негативною. Втім, це було щось нове, не схоже на загальноприйняті музично-стильові шаблони. І це зацікавило Олега.

Тож 2 червня 2005 року у місті Вінниця на розігрів гурту «ТАЛІТА КУМ» вийшов гурт «ТІК». Тисячі глядачів позитивно сприйняли творчість молодого колективу. Дебют виявився вдалим! І саме цей день вважається Днем народження гурту «ТІК».

Далі була серйозна розмова з Олегом Збаращуком, плідна робота над розширенням репертуару і створення першого демо-запису. Саме цей запис потрапив до Віталія Телезіна – досвіченого саундпродюсера, який погодився записувати «ТІК» у своїй студії «211».

Склад гурту зазнав серйозних змін. Протягом 2006 року команду залишили бас-гітарист Денис Репей та саксофоніст і клавішник Юрій Марценюк. Вони вирішили розпочати власний бізнес. Цьому передував вихід із гурту гітариста Костянтина Терепи. Звичайно, було важко, але зупинятися ніхто не збирався.

Розпочався складний період пошуків, оголошень, кастингів, спроб… І на початку травня вже був сформований новий «ТІК». Саме тоді звичний склад музикантів розбавив трубач.

Лише місяць щоденних репетицій - і 26 травня у Житомирі відбувся дебют оновленого складу. Паралельно на студії «211» спільно із групою «Ляпіс Трубєцкой» записували пісню «Олені». Улітку ніхто з учасників гурту не відпочивав, усі вперто працювали над дебютним альбомом «ЛітераДура», який презентували 27 травня 2007-го.

11 березня 2008 року у рідній Вінниці «ТІК» розпочав тур «Байки про Оленів», який завершився повноцінним виступом гурту на головній сцені фестивалю «Таврійські Ігри». Восени «ТІК» презентував другий диск «тиХИЙ», на підтримку якого гурт дав 50 концертів.

У 2010 році хіт «Олені» став саундтреком касового фільма «Кохання у великому місті-2». В іншій комедії – «Ржевський проти Наполеона» учасники гурту з’явились у ролі кріпосних музик.

Потім був альбом «Весільний», що закріпив за «ТІК» реноме кращого святкового гурту України та подарував дует Віктора Бронюка з Іриною Білик («Не цілуй»). Історія цієї співпраці отримала продовження – спочатку у новій пісні «Зима», а потім у спільному турі «Найкращі українські хіти». Артисти дали 24 концерти протягом 30 днів, тому потрапили до Книги рекордів України.

З нагоди 10-річчя гурту світ побачив диск «Люби Ти Україну». Таку ж назву мав великий тур «ТІК» містами України та за кордоном.

Гурт не лишається осторонь подій, що відбувається у країні протягом останніх років. Серед комічних відеоробот «ТІК» є й доволі серйозні, присвячені Україні і тим, хто бореться за неї: «Запах війни», «Люби Ти Україну», «ІсторіЯ».

Наразі, продовжуючи активну гастрольну діяльність, гурт готується до нового великого туру та виходу чергового альбому.


Джерело:http://tik.ua/

Тіна Кароль (справжнє ім'я — Тетяна Григорівна Ліберман;нар. 25 січня 1985, Оротукан, Магаданської області, РРФСР) —українська співачка, солістка ансамблю Збройних сил України, телеведуча. Лауреат конкурсу «Нова хвиля-2005» (Юрмала), представляла Україну на «Євробаченні-2006», де посіла сьоме місце. Заслужена артистка України (2009).

Уродженка Російської РФСР у 6 років разом із батьками переїхала до Івано-Франківська. Навчалась у музичній школі, продовжила навчання у Київському музичному училищі імені Глієра на факультеті співу за спеціальністю естрадний вокал. Відтак Тіна Кароль стає студенткою факультету менеджменту та логістики Національного авіаційного університету.

Учасниця і лауреатка багатьох конкурсів і фестивалів: «Золоті трембіти», «Юні зірки Прикарпаття» (1997), «Таланти твої, Україно» (1998), «Різдвяні зустрічі у Братів Блюзу», «Чорноморські ігри», «Золотий тік», «Під однією зіркою» (1999), «Едельвейс», «Сім культур» (2001), де Тіна представляла Ізраїль, «Перший всеукраїнський конкурс артистів естради» (2002),«Нова хвиля» (Юрмала-2005).

2005 року на конкурсі «Нова хвиля» (в місті Юрмала, Латвія) посіла друге місце, а також отримала приз від Алли Пугачової — $50 тис.Всі гроші пішли на зйомки дебютного відеокліпу «Выше облаков». Восени 2005 року відвідала Ірак і Косово з миротворчою місією. У тому ж році отримала звання Народної артистки України. Вона стала наймолодшою народною артисткою в Україні.

Навесні 2006 року випустила альбом «Show me your love», який згодом став золотим. З композицією «Show me your love»
11 березня 2006 року Тіна Кароль перемогла у національному відбірковому конкурсі «Ти — зірка!». У травні 2006 року представляла Україну на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» в Афінах, Греція, де зайняла 7 місце. У грудні 2006 року вийшов другий альбом «Ніченькою», який теж отримав «золотий» статус.

27 грудня 2007 року Тіна Кароль презентувала новий альбом «Полюс притяжения» - третій в її дискографії.
У січні 2007 року змінила продюсера і всю творчу команду. У грудні 2007 року випустила третій альбом «Полюс тяжіння», який за 3 тижні став «золотим», а згодом (через 9 місяців) отримав «платиновий» статус. Це - другий в Україні диск, який удостоївся такого статусу. У січні 2008 року таємно розписалася зі своїм продюсером Євгеном Огіром.

У березні 2008 року отримала звання «найкрасивіша жінка України» за версією читачів глянцевого видання «VIVA!».
Навесні 2011 року разом з Сергієм Лазарєвим і дуетом Алібі стала ведучою провідного музичного проекту «Майданс» на українському телеканалі «Інтер».

У 2012 році стала тренером талант-шоу «Голос. Діти».

У 2013 році Тіна Кароль разом з Олегом Скрипкою, Олександром Пономарьовим та Святославом Вакарчуком була тренером третього сезону талант-шоу «Голос країни».

Тіна Кароль стала «Жінкою року-2013». Компанія Google оприлюднила щорічний підсумковий рейтинг найпопулярніших запитів року - Google Zeitgeist 2013. Цілий рік українців найбільше цікавила доля Тіни Кароль. Найпопулярнішою людиною України, інформацію про яку найбільше шукали українці в пошукових системах Google і Яндекс, стала українська співачка Тіна Кароль.
6 лютого 2014 році відбувся реліз п'ятого альбому «Помню», в який увійшли 7 композицій.

1 червня 2014 року в День захисту дітей Тіна Кароль відкрила Благодійний Фонд «Полюс притяжения». Фонд Тіни Кароль «Полюс притяжения» - благодійна ініціатива співачки, метою якої є допомога дитячим онкологічним відділенням міських та обласних лікарень усіх міст України.

8 березня 2015 року на телеканалі «1+1» стартував п'ятий сезон талант-шоу «Голос країни», зірковими тренерами якого стали музиканти Святослав Вакарчук, Тіна Кароль, Потап та Олександр Пономарьов.

8 березня 2015 року відбулася прем'єра нової сольної програми Тіни Кароль «Я все ще люблю»З 17-го березня і до кінця травня співачку чекають з прем'єрою її музичного спектаклю по всій Україні. Концерт в Києві відбудеться 26 квітня у Національному Палаці «Україна».

У 2015 році Тіна Кароль перемогла на музичній премії «Yuna»у номінації "Краща співачка року" другий рік поспіль!

7 червня 2015 року шанувальники музичного проекту «Голос країни 5» дізналися ім'я переможця шоу. Ним став підопічний одного з тренерів шоу, популярної української співачки Тіни Кароль - Антон Копитін.


 Джерело: https://uk.wikipedia.org

tartak180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

Тартак — український музичний гурт.

Точкою відліку історії гурту Тартак є 1996-й рік. Саме тоді новостворений проект бере участь у відбірковому турі фестивалю «Червона Рута», на якому незабаром перемагає. Презентувавши на фестивалі пісні «О-ля-ля», «Подаруй Мені Кохання» та «Божевільні Танці», Тартак стає лауреатом 1-ї премії в жанрі танцювальної музики. Наприкінці 1997-го року до Сашка Положинського та Василя Зінкевича-молодшого, які на той момент і складали гурт, а скоріше – просто дует, долучилися два Андрія: Андрій Благун — клавішник – та гітарист Андрій «Муха» Самойло. У цьому складі на початку 1998-го року тартаківці й проїхали по всій Україні як переможці фестивалю «Червона Рута-97».

По закінченні туру Тартак спіткала низка невдач. Спочатку була заборона виступати на відкритих майданчиках в Києві, потім колектив вимушено покинув Василь Зінкевич-молодший. Гурт довго балансував у повітрі, аж поки їх під опіку не взяв продюсер Олексій Яковлєв. За цей час Сашко Положинський встиг попрацювати ведучим хіт-параду «12-2», що виходив на радіо «Промінь», та побувати ведучим на Biz-Tv, а згодом на ICTV – у хіт-параді «Русскіє Горкі», що зробило Тартак, в особі фронтмена, більш впізнаваним.

Наприкінці 1999-го до складу гурту входить Ді-джей Валентин Матіюк і вже з початку 2000-го року Тартак засів за запис свого дебютного альбому. До альбому увійшли як зовсім нові пісні, так і вже досить давні, але в новому звучанні, з якими Тартак переміг на «Червоній Руті».
На 5 пісень, що ввійшли до альбому, відзняли відеокліпи.

Після виходу в світ «Системи Нервів» у складі ТАРТАКА сталися важливі зміни. Прихід нових музикантів дав можливість перейти до повного живого звучання на концертах – без підкладок та секвенцій, що зробило виступи ТАРТАКа ще більш драйвовими та по-справжньому рок-овими. Один за одним ТАРТАК запрошують всі найбільші українські фестивалі – «Таврійські Ігри», «Перлини Сезону», «Лемківська Ватра» в Польщі, «Екстримізм» у Києві, «Рокотека» у Львові, фестиваль «Чайка» вперше запрошує ТАРТАК у якості хедлайнера, та апогеєм цієї фестивальної ходи стає виступ на культовій » Рок-Екзистенції».

Десь із середини 2002-го року ТАРТАК сідає за запис свого другого альбому. І от вже в березні 2003-го року новостворений альбом дуетів – «Система Нервів» – можна було знайти в усіх музичних крамничках України. В «Систему Нервів» увійшло 17 пісень.

Першу половину 2004-го року ТАРТАК провів у студії, і як результат, в червні виходить новий, третій за рахунком, альбом ТАРТАКа «Музичний Лист Щастя». Альбом містить 15 заявлених композицій, серед яких такі відомі, в тому числі й завдяки створеним відеокліпам, пісні, як «Весело!», «Нашеліто», «Хулігани», «Я Не Хочу» та «Стільникове Кохання».

На початку зими, а саме – 1-го грудня ТАРТАКівці презентували альбом реміксів «Перший комерційний». Пісні, що увійшли до цієї підбірки, всім давно знайомі з попередніх альбомів, але здаються новими, бо над ними «пошаманила» ціла купа талановитих людей – переважно зі світу української електронної музики.

Наприкінці того ж 2005-го року світ побачив і новий, четвертий, альбом гурту ТАРТАК – «Гуляйгород». Виступивши з новою програмою ще на кількох фестивалях в Україні та Польщі, ТАРТАК і ГУЛЯЙГОРОД до кінця 2005-го року весь матеріал оформили у повноцінний студійний диск. 6-го січня 2006-го року, на Святвечір, ТАРТАК і ГУЛЯЙГОРОД зробили сюрприз всім своїм прихильникам та друзям, представивши нові пісні у Різдвяному виступі на телеканалі М1 у проекті «tvій формат».

В травні 2006-го року весь світ почав активно занурюватися у чемпіонат світу з футболу. На підтримку Української Збірної, яка вперше в історії потрапила у фінальну частину цього чемпіонату, ТАРТАКівці вирішили записати пісню «Україно, Забивай!». Наприкінці червня ТАРТАКівці зробили ще один сюрприз для своїх прихильників – випустили компакт-диск зі своєю музичною історією. Усі 4 альбоми та 1 альбом реміксів вийшли на одному диску у форматі мр3.

На межі осінь-зима 2006-го року виповнюється 10 років із Дня народження гурту ТАРТАК. Першою ластівкою цього свята став запуск оновленого сайту www.tartak.com.ua. Але подарунки та сюрпризи на цьому тільки розпочинаються! Наприкінці 2006-го року у світ вийшов новий альбом ТАРТАКа – альбом пісень про кохання «Сльози Та Соплі». А далі буде…;)


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

talitakum180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

Юлія Міщенко (1974) — українська співачка. Відома як лідер, автор пісень і продюсер поп-рок-гурту «Таліта Кум».

Юлія Міщенко родом зі Львова, з інтелігентної сім'ї: бабуся — професор філології. У 1980–1990 роках вчилася у 28-й середній школі з поглибленим вивченням німецької мови. У 1989 році посіла І місце на Всеукраїнській олімпіаді з німецької мови. 1990 року закінчила школу із золотою медаллю. Закінчила музичну школу по класу фортепіано, куди записалася сама.

Здобувала освіту на філологічному факультеті Львівського державного університету.

У 1990-х роках разом із іншими студентками філологічного факультету — Мар'яною Савкою, Маріанною Кіяновською, Наталкою Сняданко, Наталею Томків, Анною Середою — заснувала літературну групу «ММЮННА ТУГА». Назва групи була утворена від перших літер імен учасниць групи (Мар'яна, Маріанна, Юлія, Наталка,Наталя, Анна) і абревіатури ТУГА (Товариство усамітнених графоманів).

На тому ж філфаці вчилися двоє учасників культової групи «Мертвий півень», Група «Очеретяний Кварк».
У 1993 р. під час навчання в університеті Юля створила групу «О'черетяний Кварк» разом з Андрієм Гуцалом, Ігорем Коржинським, Андрієм Войтюком, Олегом Скіпчаком та іншими.

Група проіснувала з 1993 по 1995 роки. Брала участь у багатьох фестивалях

Група видала один альбом — «Week End'и В Калуші».

У 1995/6 Юля провела рік на навчанні у Фрайбургському університеті (Німеччина).

Повернувшись до Львова, Міщенко знову створила музичний проект, який так і назвали: «Знову за старе». Ця команда стала переможцем київського фестивалю «Перлини сезону». Невдовзі вона розпалася.

2001-го Юля переїжджає до Києва, щоб «мати можливість професійно розвиватися в музиці».
13 квітня 2001 року засновує групу «Таліта Кум» разом з Сергієм Глушком, Віктором Окремовим, Сергієм Добрянським та іншими. Слова «Таліта Кум» в перекладі з арамейської означають «дівчинко, підведись».

Група записала три альбоми, які (особливо два перших) зробили проект популярним:

  • Іноземці (2002)
  • Гаряча і гірка (2005)
  • Шоу бізнес! (2007).

Жанр «Таліти Кум» найчастіше визначається як поп- і альтернативний рок.

Таліта Кум брала участь у відборі до Євробачення-2005 із піснею «Лови мене», проте перемогли у відборі «Ґринджоли». Згодом Юля зізналася, що Євробачення — не її формат.

У 2007–2009 роках у творчості колективу була перерва, обумовлена вагітністю Юлі.

2009 року група знову об'єдналася, щоб записати новий сингл «Вірю» та новий альбом. Проте останній так і не вийшов. Паралельно з «Талітою Кум» Юлія Міщенко займалася іншими власними проектами: рекординговим лейблом «Максимум Музики» та рекламною агенцією.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

sergiykuzin180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

Сергій Васильович Кузін (20 травня 1963) — радіоведучий, музикант, шоумен, продюсер. Ведучий ранкового шоу «Камтугеза» на «Радіо Рокс» разом з Сонею Сотник та Ксенією Владіною. Генеральний директор «Русское Радио — Україна». Генеральний продюсер UMMG (Український музичний медіа-холдинг). Член ради директорів радіохолдингу «ТАВР медіа». Ведучий програми «Зроби мені смішно» на «Новому каналі». Музичний продюсер проекту «Фабрика зірок — 4».

Заслужений журналіст України 2014 року.

Народився у німецькому місті Потсдам, до 14 років жив у Німеччині.

Отримав три вищі освіти:

  • ракетника-зенітника в Мінському ВІЗР,
  • журналіста у Львівському політучилищі,
  • керівника радіостанцією у Вищій радіошколі (Сіетл, США).

З 1995 року працює на радіо.

  • 1997–2004 рр. — ведучий, генеральний продюсер «Альфа радіо», м. Мінськ.
  • 2004–2007 рр. — генеральний директор радіостанції «Хіт FM», Україна.
  • З 2007 року і до цього дня — член ради директорів холдингу радіостанцій «ТАВР Медіа»: Русское Радио, Kiss FM, Хіт FM, Радіо ROKS, Радіо Мелодія, Радіо Relax.
  • З 2010 року — продюсер співачки Еріки.
  • 2013 — ведучій циклу програм «Переломні 80-ті» на телеканалі НТН.

У Білорусі тричі ставав «Персоною року». Працював у сфері театру, телебачення, шоу-бізнесу. Був журналістом, репортером, тренером-консультантом з питань радіо.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

 

Соня Сотник (Наталія Леонідівна Сотник (Геляс), 18 листопада 1975, Львів) — українська радіоведуча, співачка, конферансьє, «жінка №1 Українського Радіо» .

Відома як ведуча ранкового шоу «Камтугеза» на Радіо Рокс разом з Сергієм Кузіним та Ксенією Владіною.

Соня Сотник народилась 18 листопада 1975 у Львові.

Батько — журналіст, мати — викладач російської мови та літератури.

Закінчила факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Стаж роботи Соні Сотник на ниві комерційного радіо та довкола неї сягнув 15 років (станом на 2012 рік).

Протягом цього часу вона була діджеєм, менеджером на радіостанціях та в шоу-бізнесі, тренером курсів «Інтерньюз-Україна».

Відома ще з часів роботи на «Мюзік Радіо», де вона була ді-джеєм та програмним директором.

Ранкове шоу «Камтугеза» на Radio ROKS за участі Соні Сотник та Сергія Кузіна протягом трьох років є одним із найпомітніших для слухачів FM-радіостанцій, його часто називають ранковим шоу №1

У жовтні 2011 року Соню Сотник призначили директором радіомережі «Дача», яку «ТАВР медіа» придбав у холдингу «Ера» та продовжує розвивати в регіонах.

Також у жовтні Соня, екс-виконавчий продюсер гурту «ТіК» і директор гурту «Ляпіс Трубецкой» в Україні, дала власний сольний концерт «Сонник №1». За її власними словами, ці емоційні твори Соня Сотник просувати за правилами шоу-бізнесу не планує.

«Скрябін» — український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до нової романтики та поп-року. Склад гурту також неодноразово змінювався.

Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій «Кузьма» Кузьменко.

Як правило, музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015) періоди.

Гурт виник 1989 року в містечку Новояворівськ, Львівської області. «Скрябін» є першим україномовним гуртом у жанрі альтернативної електроніки. Станом на сьогодні гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев'ять макси-синглів, один концертний альбом та багато інших музичних проектів.

Історія гурту

Передісторія

Група виникла в місті Новояворівську Львівської області на уламках ряду місцевих рок-груп, що об'єднувалися навколо студії «Sпати» (Студія Патологічної Тиші). За три роки до цього, в 1986 році, Андрій Кузьменко знайомиться з Володимиром Шкондою. У них обох були спільні музичні смаки. Спочатку вони слухали музику, але пізніше вирішили її самі і грати. Кузьменко грав на піаніно, а Володимир був гітаристом.

У 1987 Андрій Кузьменко записує такі пісні «І так то вже є», «Brother», «Lucky Now» (у ній підспівує троюрідний брат Андрія Кузьменка). Андрій грає в групі «Ланцюгова Реакція», виступаючи на шкільній дискотеці.

У 1988 у Новояворівську з'являється група «Наша Кантора», яка засновує студію «Sпати», куди вступають Андрій Кузьменко та Ігор Яцишин (який пізніше гине від рук п'яного вітчима). Тоді Андрій грав танцювальну музику. В цей же час Андрій бере участь у таких групах як Асоціація Джентельменів, Уко, Труна, Death Time Boys, Реанімація. Також у Андрія Кузьменка були власні сольні проекти. У той період були записані такі пісні «Душа и Плоть», «Love Me To Death», «Ліза (Олля)», «Texas Song». Незабаром усі перелічені команди розпадаються і ряд їхніх колишніх учасників утворює перший склад майбутнього Скрябіна — Андрій «Кузьма» Кузьменко (вокал, тексти, музика), Ростислав «Рой» Домішевський (укр.) (Бас-гітара, тексти, музика), Сергій «Шура» Гера (укр.) (клавішні), Ігор Яцишин (ударні) і Олександр «Скряба» Скрябін (звукорежисура).

Зібралися ми якось так спонтанно. Взагалі, весь цей Скрябін — це щось таке, може, навіть, мало-мало космічне, тобто воно ніколи не підкорялося ніяким правилам. Ми не робили це для чогось конкретно — ми просто це робили, тому що нам це було в кайф. А в якийсь момент ми зрозуміли, що із цього можна зробити щось нормальне.

Кузьма

Початок 1989—1991

Всі учасники майбутнього гурту Скрябін — Андрій Кузьменко (Кузьма), Сергій Гера (Шура), Ростислав Домішевський (Рой, Ростик) і Олександр Скрябін, а також Ігор Яцишин — влітку 1989 року працювали в різних гуртах на студії «Sпати» у невеликому містечку Новояворівську в Західній Україні. Їх звела разом випадковість: усі інші роз'їхалися, когось забрали в армію, хтось поїхав учитися, і майбутні учасники гурту, зоставшись на самоті, раптово вирішили записатися.

Рішення записати пісню «Feel The Pain», а також її україномовну версію «Чуєш Біль» та інструментальний варіант було прийнято 29 червня 1989 року.

Звукорежисером викликався бути Скряба, на бас-гітарі грав Ростик, на клавішних — Шура, на ударні посадили Яцишина, а Кузьма виконував почесну роль вокаліста, автора текстів та музики. Хоча сам Кузьма зі страхом і соромом згадує рівень свого тодішнього вокалу. Запис виконували на бобінному магнітофоні. Як не дивно, новоутворений гурт не розбігся після запису, а вирішив працювати далі, для чого залучили до зйомок кліпу Володимира Зайковського й продовжували записувати нові й нові пісні. Альбом «Чуєш Біль» складався з 12 композицій. Пісні магнітоальбому «Чуєш Біль», записаного на «Sпати» до грудня 1989 року, дублювали англомовними версіями. Деякі пісні писали спочатку англійською, а потім уже перекладали українською. Запис альбому й активне життя гурту закінчилося зі вступом Роя до армії.

Того ж 1990 року збірна команда студії «Sпати» під назвою «Сидіння Разом» поїхала на перший авангардний фестиваль «Вивих» до Львова.

Назва «Скрябін» з'явилася 6 липня 1989 року. Зайковський, збираючись надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно запитав, як це все назвати в титрах?». У той момент із ними на студії не було саме Скряби. Учасники гурту вирішили «підставити» його, й назвали гурт його прізвищем. Хоча й слово це їм сподобалося: коротке, трохи екзотичне, легко запам'ятовується. Та ще й з іменем збіглося, бо ж був ще один Олександр Скрябін, відомий композитор, щоправда, російський.

1991 року «Скрябін» у трохи зміненому складі вперше виступив на великій сцені. Кузьма, покликавши Шуру, що приїхав на канікули з Білорусі, Скрябу й К'юра (Андрій Штурма), із назвою «Андрій Кілл» вирушив до Запоріжжя на другий фестиваль «Червона Рута». Вони зіграли там три пісні: «Олля», «Самотній В'язень» і «На Даху (Добре)». Остання посіла третє місце в жанрі поп, що й дотепер залишається страшною загадкою для учасників гурту, оскільки її тоді було виконано дуже низьким і не в тему фальшивим вокалом переляканого Кузьми. Після «Червоної Рути» «Андрій Кілл» підписав нещасливий контракт, що «скрябінці» одноголосно називають найстрашнішим у своїй історії. Його було укладено зі «Студією Лева», і його термін становив 13 років. Але завдяки цій угоді вони одержали можливість записати на «Студії Лева» альбом «Мова Риб», що був першим матеріалом Скрябіна, який вийшов на касеті й був розповсюджений протягом року завдяки старанням Барда (Віталій Бардецький, друг гурту).

Перший виступ гурту «Скрябін» у першому складі відбувся 1991 року у військовій частині.

Коментар Шури щодо цього концерту:

У залі було двоє людей і двісті солдатів, і вони постійно кричали й підкидали шапки нагору.

1992—1994

1992 року гурт запросило до співпраці перше в Україні продюсерське агентство «Ростислав-шоу», директором якого був Ростислав Штинь. Одержавши в безкоштовну оренду добрі, на той час, музичні інструменти й першу стабільну заробітну платню вони записали у студії «SПАТИ» перший серйозний музичний матеріал — альбом «Технофайт». Із цим матеріалом вони об'їздили маленький міський концертний тур з «живим» звуком.

Всі серйозні плани й наміри тріснули в один момент — «Ростислав-шоу» перестало існувати. «Технофайт» залишився в аматорському записі й тільки три треки: «Сам», «Не вмирай», «In your eyes» було записано в студії агентства, й згодом вони увійшли до альбому «Мова Риб». Деякі інші пісні теж було «конкретно перероблено», перезаписано, після чого вони увійшли до наступних альбомів гурту.

Повернувшись на «Студію Лева», гурт записав останню пісню до альбому «Технофайт» — «Нікому то не треба», що дуже влучно характеризувала настрій гурту та її думку про власну творчість на той час. Із записом цієї пісні 1993 року гурт призупинив свою діяльність.

У той час Кузьма й Шура вчилися, Ростик уперше поїхав до Москви. За допомогою Барда саме в цей період гурт здійснив декілька авантюрних подорожей до Німеччини. У Берліні в них з'явилися справжні друзі — всесвітньо відомий гурт «Camouflage», лідер якого Гайко Майле подарував Скрябіну їхні перші власні клавіші «AKAI». Скрябін грав у нічних клубах у стилі new romantic і техно. Саме на таких виступах Кузьма і юний Шура почали експериментувати з діджейським устаткуванням і сучасними звуками, що через кілька років вилилося в музичний проект «Молотов-20». Подорожі до Німеччини відбувалися на старенькій «Побєді», про що Кузьма частково згадував у книзі «Я, Побєда І Берлін».

Період важких спадів, коли гурт перебував на грані розпаду, скінчився в середині 1994 року, коли Тарас Гавриляк (Тері), у минулому працівник «Ростислав-Шоу», запропонував гурту свій менеджмент. Це була людина з певними зв'язками й великою енергією. Назбиравши зі всіх своїх знайомих грошей, позичивши деяку суму грошей навіть у власних батьків, Тері восени 1994 року силою витягнув Кузьму, Ростика, Шуру й Скрябу до Києва, де протягом семи ночей було записано альбом «Птахи». Перед цим вони забракували дві студії, які їм «зовсім не підходили».

Перший успіх. 1994—1997

Кузьма згадує:

"Чисто випадково ми потрапили на студію «Nova», де дуже здивувалися, побачивши комп'ютерну програму «Master Track Pro-5», з якою вже були знайомі. Аранжувальник студії Жан Болотов допоміг нам «в'їхати» в тонкості звукової какофонії. Виявилося все легко й зручно, та й звук нам підходив. Нам потрібно було укластися в визначені строки, тому що в нас була обмежена сума грошей. (600 доларів, які були подаровані незнайомим меценатом). Потім два дні записували вокал і три дні зводили. Цікаво, що найбільш хітові пісні — «Птахи», «Змучений», «Мудрий, бо німий» вийшли швидше всього. Коли ми прийшли, ми не знали що ми будемо писати. Весь музичний варіант ми накопичували з нуля. Нічого в голову не лізло, і ми почали згадувати щось зі старих речей — «L'amour Attack», «Плани», «Наприклад». А за пісню «То для нас» мені й дотепер трохи соромно, тому що вона була придумана за 15 хвилин і була якби дописом до альбому. «Птахи» ми теж написали за 20 хвилин. Через цю пісню ми із Шурою ледве не побилися. Я видумав свою партію, він свою. Кожен відстоював свою точку зору. Зрештою залишили обидві. А назва альбому з'явилася начебто сама собою: справа в тому, що пісня «Птахи» не ремікс, а цілком нова композиція. Тижня два ми сумнівалися, але потім так і залишили цю назву."

Альбом «Птахи» був першою роботою, що принесла гуртові популярність у всій Україні. З періоду, коли цей альбом було записано на студії «Нова», для гурту почався новий період. Альбом вийшов на касетах навесні 1995 року (випуск фірми «Київ Eurostar») і восени на CD (фірма «Караван CD», яка взяла на себе всі витрати на запис), але композиції з нього вже з осені 1994-го почали з'являтися у різних хіт-парадах. До березня 1996 року було продано 600 CD й 4000 касет, з них майже 2000 тільки у Львові. Там миттєво з'явився піратський альбом «На небі».

Скрябін протягом 1995-го року узяв участь у багатьох фестивалях та акціях (всього 52 — комерційні та некомерційні). Також дали багато концертів (одного разу 25 концертів за три тижня). Фестивалі — «Мелодія'95» (перше місце за пісню «Птахи»), «Нові зірки старого року» (друге місце), «Вітер зі сходу», «Музичний сендвіч», «Марія», «Berlin Independence Day», «Попсо Франко», «Донецьк запрошує друзів», «Форум для діаспори з Канади», «Таврійські ігри-1995» «Музиканти проти наркоманії й алкоголізму».

1995 року на студії «Новий Простір», було записано альбом «Молотов-20», що після швидкого розриву зі студією залишився невиданим. Музика на альбомі була, за словами учасників, «чистим авангардом», але публіка сприймала тільки старі й відомі пісні. Відтак матеріал було передано Тері без усякої надії на видання.

У програмі «Саундпарк» Кузьмі із Шурою урочисто вручили перший зразок CD «Птахів». Цей диск Кузьма відвіз у Карпати, де зарив його разом із CD-плеєром і написав заповіт, відповідно до якого через 100 років (2097 року) буде обнародуване місце поховання, і кожен зможе відкопати скарб і прослухати CD. Те саме було вчинено з дисками «Казки» і «Мова Риб».

Студія «Nova», спостерігаючи за успіхом молодої команди, охоче запропонувала їм стабільний контракт. 1 січня 1996 року було підписано контракт на один рік, відповідно до якого гурт повинен був записати свій новий матеріал саме на «Nova». Скрябін уже притерся у столичних колах, Шура захопився рейвом і активно писав останні треки на «Молотов-20», а Ростик знову поїхав до Москви. У всіх інтерв'ю того часу Кузьма досить категорично висловлювався на тему того, що він і Шура — це кістяк гурту, а Ростик і Тері «належать до людей, які приходять і відходять». З початку контрактного періоду Кузьма хотів випустити одразу три альбоми, один із яких обов'язково мав бути в живому виконанні й за участі друзів гурту. Але всі ці три проекти злилися в одному. «Казки» записували півроку. Матеріал для платівки брали з усіх старих альбомів, окрім «Мови Риб».

Проект об'єднання багатьох музикантів відобразився в запрошенні до запису «Казок» великої кількості друзів музикантів. Допомогли з музикою Жан Болотов і Олег Барабаш; підспівували й пригравали великі друзі і колеги Скрябіна — Андрій Підлужний (Нічлава) і Костянтин Тараненко з «Нічлава блюз», Геннадій Дьяконов із гурту «Білик», Олег Лапоногов із «Табула Раса», Олег Комлач, Лесик Турко, Віталій Климов, El Кравчук. Відгукнулися люди зі Львова, навіть приїхала Ярка Якубяк з гурту «Мертвий Півень», але записати її не встигли. Під Новий 1997 рік альбом «Казки» у двох частинах було записано й зведено, і «Національна Аудікомпанія» (NAC) одержала матеріал для тиражування. Кліп на трек «Train», почав розкручуватися навіть першою версію (друга версія кліпа 1997 року) і посів перше місце в хіт-параді програми «Території „А“». Файл:Train Skryabin.jpg Водночас гурт займався перевиданням альбому «Мова Риб» на «Студії Лева». Перевиданий із кращою якістю, альбом за змістом відрізняється на 50 % від «львівського запису». Альбом вийшов одночасно з «Казками» але його не рекламували. Вибір «який альбом купувати?» музиканти віддали слухачам. Більшості фанів сподобався «новий-старий» альбом, аніж «Казки».

30 травня 1996 року відбувся конкурс «Території „А“», що називався «Територія — Данс», у якому Скрябін змагався з гуртами «Green Grey» та «Аква Віта». Перемогу Скрябіна було заплановано наперед, вона й відбулася з рахунком 4:1. Однак те, що сценарій був із самого спочатку запланований викликало обурення «скрябінців». На «Таврійських іграх-96» Скрябін одержав почесне звання «Найкращий поп-гурт року». Вони одержали також нагороду — круїзну поїздку, і Кузьма відправився в Туреччину. Незабаром після цього Кузьма із Шурою, а також Ростиком, що часом з'являвся, засіли на «Nova» і почали працювати. У листопаді було зроблено перерву на зйомки кліпу «Той Прикрий Світ», що виявився надзвичайно вдалим і відразу потрапив на вершину хіт-парада «Території „А“», з якою Скрябін співпрацював.

На Кузьму та Шуру відбувався постійний натиск із боку Тері, Юрія Нікітіна (продюсера «Nova» та Ірини Білик) та «Терріторії-А». Всі вони активно намагалися змінити музичну політику гурту згідно зі своїми смаками й поглядами. Скрябін пожертвував часом для студії «Nova» — ціле літо гурт їздив як «розігрів» для концертів Білик (на той час вона була популярніша та відоміша). У багатьох містах за гуртом навіть закріпився імідж «підтанцовки» Білик. Відомі слова Кузьми на одному з концертів: «Люди, я знаю, що ви прийшли не на нас, але настане час — і ми будемо збирати такі ж зали самі». Втім незважаючи на ролі не-лідерів Кузьма досі вдячний NOVA і Білик (з якою 2003 заспівали дуетом у «Мовчати»).

Восени Кузьма дебютував на каналі УТ-2, як ведучий музичної сторінки в програмі «Бомба», щоправда програма довго не протрималася в ефірі.

У другій половині 1996 року Тері вдалося домовитися з фірмою «Караван CD» за випуск диску «Молотов-20», який отримав назву «Molotov-Zwanzig». Він робив це як сюрприз, нічого не повідомляючи іншим членам гурту, які потім були приголомшені від такого подарунка.

Після завершення роботи Кузьма та Тері вирішили розійтись, Тері залишився продюсером «Молотова» й перейшов директором до гурту Табула Раса. У прес-релізі щодо цього було сказано: «Безумовним є те, що внесок Тері в кар'єру Скрябіна дійсно дуже великий, і на жаль, несумісність характерів не дозволяє нам працювати разом …».

1997—2000

У цей час повернувся з Москви Ростик, що енергійно взявся за усі справи одночасно, ставши продюсером, менеджером, бас-гітаристом та прес-аташе. З нового 1997 року контракт із «Nova» було продовжено ще на рік. Відновилася концертна діяльність гурту. Із січня 1997 року кліп «Той Прикрий Світ» — постійна реклама гурту — покинув «Територію „А“». Вже 13 січня в «Параді хіт-парадів» у Києві «Train» посів 6-те місце, «Мудрий, бо німий» — 17-те. А через три дні компанія «NAC» випустила не одну, а відразу три касети гурту: це «Казки» (том 1, том 2) і довгоочікуваний «Мова Риб», якому Олег Литвиненко надав «нове обличчя». Із цього дня починається «Золота ера» Скрябіна, який зміг розповісти свої «Казки» всій Україні за допомогою касет із ефемерною фізіономією Кузьми. «Казки» створили тимчасовий ажіотаж навколо гурту. Принципово змінилося ставлення до гурту критиків, а сам гурт обрав собі новий імідж.

Протягом березня відбулося кілька сольників, зібрані гроші з яких повністю пішли на придбання нового обладнання для студії «Sпати». Почалися переговори з «Global Ukraine» про відкриття веб-сторінки в Інтернеті, що й було здійснено 4 червня 1997 року за допомоги директорів фірми Юрія Коржа і Віктора Форсюка.

У травні 1997-го гурт багато виступав. Було записано кілька концертних версій старих пісень — «Operator», «Танець Пінгвіна», «Холодний Смак».

А 23 травня 1997 року, трапилося те, чого усі «скрябінці» давно чекали — за підтримки фірми «Dines Trade» у ДК Київського Інституту Інженерів Цивільної Авіації відбувся перший в історії гурту сольний концерт. Він тривав близько двох години, а на великому екрані час від часу плавали риби та з'являлися уривки старих фільмів, знятих ще у Новоярівську Зайковським.

За червень Скрябін дав 22 концерти, що не дуже позитивно відбилося на працездатності учасників гурту. 15 червня, у той день, коли хлопці давали сольний концерт у Вінниці, в Києві на «Караван CD» було офіційно презентовано касету «Молотов-20» та CD «Мова Риб».

2 липня 1997 року на офіційному сайті було розміщено заяву Кузьми: «Нарешті-те купу залозок, що уже п'ятий місяць заважає мені ходити будинком, можна з гордістю назвати „Sпати“. Дякуємо дітям з фірми „BITA MUSIC“ — це вони дали нам можливість упакуватися, як нормальним яворівцям, аж по самі яйця!».

5 липня гурт несподівано став «Найпопулярнішим альтернативним гуртом» 1997 року. Спочатку вони повинні були змагатися з «Табула Расою» у номінації «Найкращий поп-гурт», але раптом з'явилася вищезгадана номінація, й гурт отримав нагороду фестивалю — перо жар-птиці.

На День Незалежності України 24 серпня Скрябін вдень дав концерт у Львові, після чого прилетів літаком до Києва, де також дав концерт з нагоди свята.

4 листопада Кузьма, Шура й Ростик дали велике інтерв'ю в програмі «Територія „А“», у якому вперше було оприлюднено адресу Всеукраїнського Клубу фанатів Скрябіна «Казка».

20 листопада — офіційний день відкриття студії «Sпати» у Києві.

В січні Кузьма вів програму «CD ROM» на радіо «Супернова» під ім'ям DJ Smith, і крутив музику вживу на платівках. А вже восени 1997 року після виходу «Казок» та коли Кузьмі знову більше імпонувала неоромантика, взявши з Ростиком свої старі англійські прізвиська, за допомоги Романа Кальмука з радіо «Столиця» почали випускати на цій радіостанції свою власну програму «Клітка», у якій ставили ту музику, що їм подобається. (Програму можна було почути щонеділі з 21-00 до 24-00, але тільки в столиці, та якщо Ростик або Кузьма перебували в Києві).

14 грудня в Києві відбувся концерт «Пісня Року», де Скрябін переміг у номінації «Найкращий альтернативний гурт року».

17 грудня Скрябін переміг у номінації «Найкращий альтернативний гурт» в «Параді хіт-парадів» «Території „А“» і «12-2». Музиканти вирішили підтвердити свою альтернативність, вийшовши виконувати пісні в костюмах із краватками. Кузьма оголосив: «Пісня „Годинник“! Слова — я! Музика…(подивився на Роя і Шуру)…теж я!». А для отримання нагороди гурт вийшов у новорічних тигрових масках.

Після Нового Року музиканти працювали вже у новій студії, вирішуючи фінансові питання. З 6 по 9 січня вони були в Новояворівську, де святкували Різдвяні свята й День Народження Шури разом із його батьками. Повернувшись після цього, «Скрябіни» задумали нечувану акцію — офіційний з'їзд представників фан-клубів, спонсований партією зелених. Це повинен був бути перший у світі[Джерело?] з'їзд всіх філій одного фан-клубу, цілком і повністю проведений і забезпечений гуртом.

18 січня 1998 року цей з'їзд відбувся. На нього приїхало близько 30 осіб, з них 15–20 з інших міст. Представникам фан-клубів і засобам масової інформації було повідомлено про співпрацю Скрябіна із партією зелених, охочим вручали рекламні календарі, футболки та листівки гурту і партії зелених.

Після цього з 2-го по 27-е березня відбувся «зелений» тур по Україні. Разом із Юлією Лорд, яка теж взяла участь у цьому турі, було записана пісню «Брудна, як ангел». Після туру гурт декілька місяців записував новий альбом, який вийшов у липні під назвою «Танець Пінгвіна». Ще до його виходу було знято й розкручено кліп на заголовну пісню. Паралельно відбувався запис альбому «Seks» для Молотов-20.

З 1-го по 4-е серпня Скрябін знову взяв участь в «Таврійських Іграх», де його висунули одразу в семи номінаціях — рекорд фестивалю.

23-го серпня відбувся сольник у Львові, а 24-го в Києві. Після цього концерту гурт відпочивав аж до середини жовтня. У цей час лейбл Boom Records випустив CD з перезаписаним наново альбомом «Технофайт».

24 жовтня у Львові презентували нові пісні: «Стриптиз», «Власний Космос», «Медор» і кавер-версія на «Behind the wheel» гурту «Depeche Mode» «Я твій пасажир». Вирішено, що альбом «Хробак» вийде у двох версіях — великій та обмеженій.

7 грудня 1998 на концерті «Мелорами» у Запоріжжі було презентовано пісні «Вмер», «Ліг спати і вмер» і нова версія «Стриптизу». Також було виконано «Танець пінгвіна», «Победа» і пісні з нового альбому — «Клей», «Медор», «Власний космос», «Я твій пасажир».

14 грудня гурт повідомив, що в Росії записано диск із каверами на пісні Depeche Mode, де Скрябін був єдиним українським гуртом з піснею «Я твій пасажир».

16 грудня на церемонії нагородження «Золотої Жар-Птиці», гурт отримав лише одну нагороду (з семи номінацій) — «найкращий поп-гурт».

22 грудня Ростик підтвердив, що «Хробак» вийде 15 лютого наступного року.

27 грудня було презентовано кліп на пісню «Брудна, як ангел», знятий режисером Віктором Придуваловим.

1999 року разом зі співаком Андрієм Підлужним «Скрябін» розпочав етно-проект «Еутерпа» — синтез прадавнього автентичного фольклору та сучасних технологій — згодом три пісні вийшли в Канаді на синґлі. Також «Скрябін» склав акомпанемент Тарасові Чубаєві в запису альбому пісень вояків ОУН-УПА «Наші партизани».

2000—2003

Влітку 2000-го, після запису альбому «Стриптиз», музиканти посварилися між собою — пішли чутки про розпад «Скрябіна». Та врешті музиканти дійшли згоди — Рой більше не виходитиме на сцену з гуртом, проте залишиться його директором. Кузьма з Шурою та сесійними «живими» музикантами досить швидко зробили альбом «Модна країна».

В жовтні 2001-го студія «SПАТИ» власним коштом випустила на компакт-диску попередній альбом «Стриптиз», а невдовзі побачив світ і сольник Шури «Mechanical Love». Також лейбл «Атлантик» випустив міні-збірник «Спатанка #1. Вафlee або печиво в клітинку» — записи різноманітних панківських проектів студії «СПаТи», що відзначалися ненормативною лексикою в текстах. Незважаючи на повну відсутність реклами, диск мав досить пристойний тираж. До кінця року закінчився контракт із «Таврійськими Іграми», і студія «СПаТи» знову стала віртуальною. Проте це не завадило «Скрябіну» швидко знайти нових покровителів у вигляді виборчого блоку «Команда озимого покоління» — до весняних виборів терміново було записано і видано альбом «Озимі люди», пілотований відразу п'ятьома відеокліпами. Заради цього було відкладено роботу над проектом осучаснених весільних пісеньок «Kozzzak Діско», над яким Кузьма працював ще від весни 2001-го. Його відео-промоція, під патронатом Олександра Пономарьова та продюсерського центру «З ранку до ночі», розпочалася у квітні. Невдовзі лейбл «Атлантик» перевидав доповнений альбом «Стриптиз +». Розвиток «Kozzzak Діско» остаточно загальмувався і, аби робота дарма не пропала, в листопаді 2002-го все той же лейбл «Атлантик» опублікував альбом як є. Дружня атмосфера у колективі зникла остаточно: Ростислав Домішевський покинув гурт і почав працювати з Юлією Лорд, а згодом перейшов на телебачення.

Майже весь наступний альбом «Скрябіна» в лютому-березні 2003-го записував у Євпаторії на студії гурту «Зурбаган» її лідер Паша Шевчук (Пікассо), а зводив його, за продюсуванням Іллі Лагутенка, в лондонській «Mayfair Studios» Джон Гадсон. Компакт «Натура» в травні 2003-го випустив лейбл «Lavina Music». Шура ще брав участь у записі альбому, але напередодні його релізу стало відомо, що він узагалі полишає гурт — грає в «Другій Ріці» та допомагає Андрію Підлужному відновити проект «Нічлава». До всеукраїнського туру на підтримку диска «Натура» тимчасово зібрався новий склад «Скрябіна» — Кузьма, Олександр Мельник (бас, екс-«CrossFire», «Квартет-44»), Олексій Зволинський (Зваля) — гітара, Володимир Паршенко (Івнінґ) (барабани, екс-«Страшний головний біль»), — ще долучилися клавішник Олександр Стрілковський та лідер хмельницької хардової «Мотор'ролли», гітарист Сергій Присяжний.

Після 2003

Своє 15-річчя вже оновлений Скрябін відзначив «Альбомом (1989—2004)» — переспіви старих і нових пісень.

Під час Помаранчевої революції, коли учасники Скрябіна підтримували різні політичні сили, після концерту Кузьми за провладні сили, Ростик та Шура публічно на 5 каналі осудили вчинок Кузьми.

Цитата Домішевського: Кузьменко поставив під приціли автоматів тисячі людей, які стоять зараз на Майдані. До них приєднався і Підлужний, який працював з Кузьмою з 1990-х років. Можливість відновлення старого складу Скрябіна було перекреслено і почалася нова ера в історії гурту.

Кузьма почав творити кардинально іншу музику, ніж старий склад гурту. 14 квітня 2005 року вийшов альбом «Танго», який став дуже успішним. Утвердився і новий постійний склад гурту: Кузьма — спів, музика, тексти, Олексій Зволінський — гітари, аранжування, Костя Сухоносов — клавіші, аранжування, Костя Глітін — бас гітара, Вадим Колісниченко — барабани, а згодом і Олена Розумна — бек-вокал. Альбом «Гламур», що вийшов 14 вересня 2006 року, продався тиражем 70 тисяч примірників.

20 травня 2007 року відкрився новий, значно перероблений офіційний сайт гурту. 27 липня 2007 року вийшов альбом-проект латиноамериканських версій найкращих хітів гурту — «Скрябінос Muchachos».

На осінь 2007 року Скрябін запланував велике турне 25-ма містами України у підтримку нового альбому — «Про любов?». Тим не менше тур із незрозумілих причин було відмінено.

Новий альбом гурту Скрябін «Про любов?» було видано 22 листопада 2007 року. На пісні «Хлопці Олігархи», «Шмата» і «Мумітроль» було знято кліпи (останній був офіційно заборонений на телебаченні за аморальний зміст пісні). В січні 2008 року Олена Розумна покинула гурт з метою створити власний проект.

Новий альбом гурту під назвою «Моя еволюція» вийшов у грудні 2009 року. Було знято кліпи на композиції «Тепла зима», «Кинули», «Випускний», «Пусти мене» і «Квінти». На підтримку альбому було організовано концертний тур містами України. В листопаді 2010 року вийшов «Андріївський Unplugged» — запис виступу на студії радіо «Львівська Хвиля».

У 2011 році група дала концерт в Росії, який прошов 21 травня в Санкт-Петербурзі. Знімається відео на пісню «Маршрутка», в якому знялись групи «Пающіє труси» та «Дзідзьо». Кліп вийшов в двох версія — скороченій, яка демонструвалась по телебаченню і повній, яка через присутність ненормативної лексики була піддана цензурі і поширювалась лише через Інтернет.

Восени, 24 вересня 2011 року «Скрябін» виступив на готичному фестивалі «Діти Ночі: Чорна Рада» з ретро-програмою. Гурт виконав 8 старих пісень.

У квітні 2012 року вийшов новий альбом «Радіо любов», до якого увійшли 10 композицій. Також було випущено обмежене спеціальне видання альбому, до яйого увійшли ще 7 бонус-треків, а також відзняті відео на пісні «Говорили і курили», «Місця щасливих людей» та «Мам». Тоді ж виходить сольний проект Кузьми під назвою «Злий репер Зеник», який поширювався безкоштовно через Інтернет.

5 липня 2013 року, в Києві в Зеленому Театрі відбулась прем'єра нового альбому гурту Скрябін під назвою «Добряк».

В підтримку платівки з простою назвою «25» весною 2014-го відбулось всеукраїнське турне. В рамках туру 4 квітня в київському клубі Stereo Plaza пройшло велике концертне шоу. Цього вечора також було представлено книгу Андрія Кузьменка — «Я, Паштєт і армія».

Незадовго до смерті планував новий альбом, але наразі доля платівки невідома. В мережі можна знайти демо-версії невиданих пісень («Лист до президентів», «Українці», «Сука-війна», «Маленька дівчинка»).

Смерть лідера гурту Андрія Кузьменка

2 лютого 2015 року лідер гурту загинув у автокатастрофі поблизу села Лозуватка, Криворізького району, Дніпропетровської області. 4 лютого відбулась церемонія прощання у Преображенській церкві у Львові. Поховали Андрія 5 лютого на Брюховицькому цвинтарі поблизу Львова.

20 травня в Києві відбувся концерт-триб'ют, присвячений пам'яті Кузьми. Послухати концерт і вшанувати пам'ять кумира прийшло більше десяти тисяч чоловік. Палац спорту, в якому відбувся концерт, був переповненим. Пісні групи разом з музикантами «Скрябіна» виконали відомі представники шоу-бізнесу України. На місці загибелі Кузьменка встановлено пам'ятний знак.

Стиль та виконання

«Старий Скрябін»

Скрябін вважають піонерами української електронної музики. За весь час творчості, гурт увібрав у себе суміш різноманітних жанрів та стилів.

Перший альбом «Чуєш біль» межував між синті-поп' звучанням та новою хвилею. З кінця 1989 року до 1991-го музиканти експериментували з піснями, внаслідок чого звучання наближалось навіть до психоделії (треки Чуєш Біль, 'Вошо). Загалом перші пісні відрізнялися використанням на першому плані синтезаторів, бас-гітари та ударних, що було характерним у виконанні пост-панк гуртів.

Після запису альбому «Мова Риб» у 1992 році, музиканти звернулись до техно музики. В той час цей жанр був дуже популярним і завойовував популярність у молоді по всьому світі. Починаючи грати техно, «скрябіни» не забували і як основу більш медодійний синті-поп. Сам Андрій Кузьменко неодноразово наголошував про свою любов до гурту «The Cure», чий вплив також був досить значним — від депресивно-романтичних текстів у ліриці до аранжування інструментів. Але, на відміну від англійського колективу, «Скрябін» ніколи не мав постійного гітариста, що вплинуло на музичну палітру групи. Іншим предтечею для майбутнього матеріалу став культовий електро-гурт «Depeche Mode». Захопившись «The Cure» і «Depeche Mode», поєднавши темну романтику та електроніку, «Скрябін» створив альбом «Технофайт». Такі треки як «Велика стіна», «Коли не буде нас», «То мій голос», «Нейлоновий час» сьогодні відносять до музики дарквейв.

В середині 1990-их років «Скрябін» повернувся до схеми синті-поп — техно, випустивши альбом «Птахи», трохи схожий за характером звучання на роботами німецького діджея «Maruscha». Ще одним гуртом, що вплинув на музику «Скрябіна», називають неоромантичний «Camouflage». На альбомі «Казки», частково «Мові Риб», «Технофайті» цей настрій передає особливості стилю. В 1998 році гурт випустив максі-сингл «Танець Пінгвіна», який більш схожий на танцювальний рейв (задовго до цього Кузьма і Шура записали рейв-проект Molotov 20). В 1998—1999 роках гурт записав «Хробак», наблизивши звучання від звичного синті-поп до дарквейву, і навіть EBM та альтернативного року. Ця робота на прикладі «Ми як машини», виявила вплив німецького гурту «Kraftwerk». Також у цьому альбомі виконавці використовували семпли промислових заводів та інших механічних звуків, характерних для електро-індастріалу. Перевиданий «Технофайт 1999» та «Стриптиз» найближчі до пост-панку (альтернативний рок) з елементами електронного звучання.

«Новий Скрябін»

Після розпаду старого колективу, змінився настрій і напрям у творчості. Головною зміною став перехід від електроніки до більш живої музики. Таким чином електронну складову було зведено до мінімуму. Першим відголосом поп-рокового жанру став альбом «Модна країна», записаний хоч і в старому складі, але вже в іншому, легшому поп-виконанні. В 2002 році Скрябін видав платівку під назвою «Озимі люди», де завдяки таким пісням, як «Любити платити», «Сам собі країна», «Герой» сформувався остаточний напрямок музики подальших років. Після виходу синглу з Іриною Білик «Мовчати» це ще більше підтвердилось, використовуючи звичні канони поп-музики. Останнім етапом трансформації став випуск «Натури», коли від звуків нової хвилі, майже нічого не залишилось. Треки «Спи собі сама», «Давай з тобою займатися любов'ю», «Наш останній танець», «Я сховаю тебе (любов)» потрапили в ротацію комерційного музичного телеканалу M1. 23 квітня 2012 року Кузьменко Андрій разом з оновленою групою «Скрябін» дав живий концерт у Львівській опері.

Склад гурту

Класичний склад гурту «Скрябін» був майже незмінним до кінця 1990-их років. Починаючи з 2000-их, гурт залишили Сергій Гера та Ростислав Домішевський. Постійним лідером продовж всієї історії гурту був Андрій Кузьменко.


Джерело:https://uk.wikipedia.org/

 

LOBODA (справжнє ім'я Світлана Сергіївна Лобода ; 18 жовтня 1982, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська співачка тателеведуча, заслужена артистка України (2013).
Відома в Україні своєю короткочасною участю в гурті «ВІА Гра», як ведуча програми «Шоуманія» на каналі «Новий канал» та участю в одному з найрейтинговіших шоу «Танці з зірками-2». Тепер провадить сольну кар'єру співачки.

Закінчила музичну школу за класом диригування, фортепіано та академічного вокалу. Потім естрадно-циркову академію за класом естрадно-джазовий вокал і Київський університет культури за спеціальністю «менеджер шоу-бізнесу».

У травні 2004 року почала співати у гурті ВІА Гра. Скоро пішла з гурту та почала власну сольну кар'єру.

2009 року представляла Україну на Євробаченні, де посіла 12-е місце, набравши 76 балів.

2012 року стала тренером шоу Голос. Діти на каналі 1+1. Учасниками шоу є діти віком від 6 до 14 років.

2004-2009

У грудні 2004 року Світлана Лобода спільно з Тарасом Демчуком записують композицію «Чорно-біла зима». Ця композиція викликає великий інтерес як на Україні, так і за її межами. Відео на пісню «Чорно-біла зима» активно ротується на українських і російських телеканалах. У 2005 році кліп на наступний сингл «Я забуду тебе» отримав першу премію на фестивалі іноземних кліпів в Португалії. У тому ж році кліп на пісню «Ти не забудеш» (ремейк французької композиції Kelly Joyce - Vivre La Via) через місяць після виходу на екрани знімають з ефіру через претензії комісії з моралі, що порахувала відео надто відвертим. У листопаді 2005 року вийшов перший сольний альбом Світлани Лободи - «Ти не забудеш».

У 2006 році виходять кліп, а потім і сингл «Чорний ангел», а після поїздки до Японії Світлана записує композицію «Постой, мущина». У цьому ж році веде програму «Шоуманія» на «Новому каналі», а в 2007 році стала ведучою проекту «Міс СНД» на телеканалі «ТЕТ». Відкриває власне туристичне агентство «Happy Vacations».
У жовтні 2007 року виходить кліп на ліричну пісню під назвою «Щастя». 18 жовтня 2007 року Світлана Лобода організовує фотовиставку власних фотографій, присвячених Індії, де презентує своїм шанувальникам роботи, які були зроблені під час подорожі до Індії. Метою виставки стає допомогу дітям-сиротам та дітям, хворим на онкологічні захворювання.

У 2008 році починається створення колекції молодіжного одягу «F * ck the macho», в тому ж році виходить другий альбом - «Не Мачо». 18 жовтня Світлана Лобода стала лауреатом премії «Національний Олімп» у номінації «Оригінальний стиль виконання». У 2009 році виходить друга лінія одягу від Лободи. Цього разу співачка вирішила з акцентувати свою увагу не тільки на майках з принтами «NO SILICON», але і включити в цю лінію одягу чоловічі вироби - футболки, реглани, спортивні кофти, а також жіночі сукні, комбідрес і спортивні костюми.

Навесні 2009 року сингл «Be My Valentine» був представлений для участі в українському відбірковому турі пісенного конкурсу «Євробачення 2009». 8 березня 2009 Світлана Лобода перемогла у відбірковому конкурсі «Євробачення 2009» і заслужила право представляти Україну у фінальній частині конкурсу. 18 березня Світлана Лобода презентувала кліп Be My Valentine (Anti-crisis girl!).

На церемонії відкриття «Євробачення 2009» співачка з'явилася в бинтах і з синцями на тілі. Виявилося, що такі помітні каліцтва на тілі українки - це грим, покликаний привернути увагу до соціальної акції Світлани Лободи - <Скажи стоп насильству в сім'ї> основна на боротьбі з домашнім насильством. Згодом до цієї акції долучилася французька співачка Патрісія Каас .

Участь дівчини у фіналі музичного конкурсу викликало широкий громадський резонанс - деякі журналісти та члени журі стверджували, що ця пісня «неформат» для Євробачення.

Світлана Лобода зайняла 12 місце у фіналі конкурсу, набравши 76 балів.

Невисокі підсумкові позиції не завадили Світлані зайняти перші місця на попередніх конкурсних концертах у Лондоні, Парижі та Амстердамі і стати однією з найбільш обговорюваних артисток:

  • за кількістю переглядів на офіційному каналі Eurovision в Youtube відео «Anti-crisis girl» займає третє місце.
  • за статистикою пошукових запитів з країн-учасниць Євробачення Світлана Лобода займала 4-е місце в рейтингу рейтингу Google.

Лобода спеціально для конкурсу створила футболки з написом «Anti-crisis boy» і сумки з написом «Anti-crisis bag».

У січні 2010 року виходить відеокліп на пісню «Жить легко», де Лобода постає перед публікою 100-кіллограммовой товстункою, якою вона стала після провалу на Євробаченні. Слідом за «Жити легко» Лобода записує дуетну пісню «Серце б'ється» з фабрикантом Максом Барських, а незабаром виходить відеокліп, який стає найдорожчим в історії українського шоубізнесу.

Співачка і надалі продовжує активно свою співочу кар’єру випускає нові пісні та знімати нові кліпи.


Джерело: https://uk.wikipedia.org/

 

Руслана ( Руслана Степанівна Лижичко народилася 24 травня 1973, м. Львів) — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка. Народна артистка України. Почесна громадянка Львова. Народний депутат України 5-го скликання.

Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення.

Під час навчання в консерваторії Руслана брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня.

Руслана закінчила консерваторію за фахом «Диригент симфонічного оркестру».

«Доросла» музична кар'єра співачки почалася 1993 року, коли Руслана взяла участь у двох музичних фестивалях України: Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні і популярної музики «Червона Рута-93», лауреатом якого вона стала, а також Всеукраїнському фестивалі поп- і рок-музики "Тарас Бульба-93".
Наступного року Руслана та її продюсер Олександр Ксенофонтов заснували студію «Люксен» і почали займатися радіорекламою.
1994 року Руслана стала володарем «Гран-прі» першого Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Мелодія».
27 грудня 1995 вийшла заміж за Олександра Ксенофонтова.

1996 року взяла участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський базар», де посіла перше місце.
З початку 1996 року займалася першим великим творчим проектом — шоу «Дзвінкий вітер» із «живим» звуком. Цей проект був присвячений святкуванню 500-річчя епохи Відродження у Львові й був синтезом класики й року.

Наприкінці липня 1996 співачка записує свій перший сингл та кліп «Ти». Кліп, зйомки якого проходили в Олеському замку, став першим етапом проекту «Дзвінкий вітер». 28 вересня 1996 на сцені Львівського оперного театру відбувся концерт на тему казки А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц», що став наступним етапом проекту. Після цього проекту українська преса назвала Руслану «новою хвилею в музиці». Вона стала лауреатом першої Всеукраїнської загальнонаціональної програми «Людина року-96» у номінації «Зірка естради», а також її було оголошено «Співачкою року-96».

1997 — співачка взяла участь у VI фестивалі «Таврійські ігри», стала його лауреатом.
Наприкінці 1997 року Руслана зробила шоу «Різдво з Русланою», в яке ввійшли акустичний концерт, зйомка телепрограми з аналогічною назвою і презентація анімаційного фільму «Балада про принцесу». Того ж року співачці надано звання «Видатна львів'янка року».

Стала дипломантом Національного шоу-концерту «Пісня року-97» в галузі української популярної музики.
1998 — вийшли два альбоми співачки: студійний «Мить весни» і концертний «Найкращі концерти дзвінкого вітру».
У другій половині 1998 Руслана влаштувала тур із благодійними концертами по стародавніх замках України з метою зібрати кошти на їх реставрацію. «Тур по стародавніх замках України» привернув увагу до їхнього стану. Результатом цього стала реставрація Золочівського замку [1][2].
2000 — остаточно завершивши проект «Дзвінкий вітер», Руслана зайнялася новим проектом — «Гуцульським». У рамках проекту було випущено сингл «Знаю я», фільм «Стоп! Знято!», аудіо- та відео альбоми, фільм про проект, різдвяний музичний фільм. Презентація «Гуцульського проекту» відбулася на відкритті 10-го фестивалю «Таврійські ігри» 2001 р.

«Знаю я» був першим музичним кіно кліпом, який було знято та змонтовано спеціально для показу на широкому екрані в сучасних кінотеатрах. У цій роботі брали участь 250 спеціалістів з 5 країн світу, які працювали у 7 студіях.

2002 — співачка знялася в музичному фільмі «Різдвяні легенди з Русланою». Цього ж року вона знову виступила на фестивалі «Слов'янський базар»
Улітку 2003 вийшов новий альбом співачки — «Дикі танці», з елементами традиційної гуцульської музики. Він став лідером продажу музичних альбомів року в Україні. Робота над альбомом (так зване зведення) відбулася у травні 2003 на всесвітньо відомій музичній студії Пітера Гебріела «Real World» у Лондоні. Це сучасна компіляція музичного матеріалу на основі давніх етнічних гуцульських мотивів (ритмів і танців) і сучасних течій поп- і рок-музики. Альбом підсумував творчість співачки в рамках «Гуцульського проекту» за весь час його існування.

У липні 2003 р. Руслана зі своїм гуцульським шоу виступила на українських фестивалях «Купальські зірки» і «Купальські ночі».

У жовтні 2003 р. було опубліковано офіційні дані по продажах альбому «Дикі танці» — офіційно було продано 100 000 копій цього альбому. Наприкінці листопада 2003 року в Руслани почався, а 4 січня 2004 року закінчився український концертний тур з її новою шоу-програмою «Дикі танці». У грудні 2003 р. на церемонії «Українська музична премія» ініційований Асоціацією звукозаписних компаній України, за альбом «Дикі танці» Руслана отримує першу в Україні офіційну нагороду «Платиновий диск». Вручив нагороду співачці президент Міжнародної федерації звукозаписної індустрії (IFPI) у Східній Європі Стефан Кравчек.

Готуючись до участі в конкурсі «Євробачення-2004», PR-група Руслани провела всебічну підготовку: вони вивчали своїх конкурентів, проводили спеціальні рекламні тури по країнах, що були учасницями голосування. Під час самого конкурсу було організовано спеціальну PR-підтримку. Так, на відміну від заходів конкурентів, прес-конференція Руслани проводилася нестандартно: наприклад, усі присутні могли дегустувати українську горілку і сало. До того ж Руслана вчила журналістів грати на трембіті.

На самому конкурсі шоу Руслани кардинально відрізнялося від виступів інших учасників «Євробачення-2004». Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Перемога Руслани на «Євробаченні» була відзначена державними та урядовими нагородами. Тодішній президент України Леонід Кучма своїм указом надав переможниці міжнародного конкурсу пісні «Євробачення-2004» звання народної артистки України. Про це президент оголосив на врочистій церемонії вшанування співачки 18 травня 2004 р. у Києві. Президент також надав звання «Заслужений діяч мистецтв» продюсерові й звукорежисерові Руслани Олександру Ксенофонтову, а звання «Заслужений артист України» — авторові й поставникові концертної програми співачки «Дикі танці» Ірині Мазур.

Кабінет Міністрів України нагородив Руслану Лижичко Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака за вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва й перемогу в конкурсі «Євробачення-2004».

Після перемоги на «Євробаченні» боксер Віталій Кличко вручав Руслані у Лас-Вегасі нагороду «World Music Awards» — «Всесвітню музичну нагороду» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 5 в списку.

2008 року Руслана взяла участь в озвученні американської комп'ютерної гри «Grand Theft Auto IV», де вона виступила ді-джеєм радіостанції «Vladivostok FM». Також у грі звучить українська версія пісні «Дикі танці».

2011 року брала участь у талант-шоу «Голос країни» на каналі 1+1 як тренер. 2013 року брала участь у шоу «Битва хорів» на каналі 1+1 як тренер хору зі Львова, з яким перемогла.

Починаючи з грудня одна з активісток Євромайдану., в підтримку опозиційних сил вела нічні вечори майже до втрати голосу. Часта виконавиця Гімну України на євромайдані, та організатор концертної програми. 22 грудня 2013 ввійшла в «НО Майдан» нарівні з іншими представниками опозиційних сил. З її слів, про це вона дізналась коли виходила на сцену. З її слів, від грудня переслідується спецслужбами, викликалась до Генпрокуратури для дачі свідчень.

Після поїздки на Донбас Руслана провела 1 вересня 2014 року разом з Володимиром Рубаном прес-конференцію в УНІАН, основний месидж якої - «стоп вогонь по своїх», припинення війни в Україні між своїми. 2 вересня вона виклала докладний звіт та висновки на своїй сторінці у facebook..


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

 

Потап і Настя - це явище в сучасному шоу-бізнесі. Поєднання продюсера, композитора, автора, режисера і шоу-мена Потапа і красуні, вокалістки Насті, вже само по собі було приречене на успіх. Але такої мегапопулярності, як завоював цей дует, не очікував ніхто, навіть самі учасники проекту.

Потап і Настя - це Штірліц і радистка Кет, Василь Іванович і Анка кулеметниця, це Кен і Барбі. Це народні герої та народні персонажі. Скандальні і епатажні, гламурні і колгоспні, але найголовніше супер-хітові і свіжі, вони знесли дах мільйонам слухачів і глядачів.

Потап і Настя - це най-най. Найбільш продавані, найбільш гастролюючі, найпопулярніші і т.д. За їхньою спиною супер регалії та премії: Гран-прі «П'ять Зірок», Пісня Року, Золотий Грамофон, Премія Муз-тв і багато інших. Їхні пісні - рекордсмени в продажах і поширенню мобільного контенту. Вони ставлять рекорди відвідування концертних майданчиків.

Потап і Настя - це Біле і Чорне, гаряче і холодне, Одиниця і Нуль, Інь і Янь, Плюс і Мінус.

Потап і Настя - такі ж, як Ви. Звичайні, прості і дуже компанійські. У цьому їх секрет. Вони залишили понти для інших груп. Їм просто дуже подобається, коли задоволені їх прихильники.

І ніякої біографії! Не любіть один одному мізки! Просто Любіть і вірте в Бога!

Потап і Настя


Джерело: http://potapinastya.com/

«Пара Нормальних» — український музичний поп-гурт. Створений у 2007 році.

Історія гурту

Восени 4 жовтня 2008 року гурт випустив свій дебютний альбом «Я придумаю Happy End». За рік існування колективу, пісні «Пара Нормальних» вийшли на 15 збірках у всіх країнах СНД, загальним накладом понад 500 тисяч дисків. Другий альбом «Скандал во время рекламы» з'явився в квітні 2010 року.

Перший тур «Пара Нормальних» по 29 містах України пройшов на початку 2009 року, загальна кількість відвідувачів на концертах перевищило 20 тисяч чоловік. Гурт став відкриттям на фестивалях «Таврійські ігри 2008» і «Чорноморські ігри2008», де була відзначена дипломом. У кінці квітня 2009 року гурту успішно пройшов фінальний відбір міжнародного конкурсу«Нова хвиля 2009» в Москві, звідки колектив повернувся з призом від МУЗ-ТВ — їх кліп на пісню «Happy End» отримав 100 ротацій російського телеканалу. З тих пір пісні «Пара Нормальних» звучать на радіо в Росії, а їхні кліпи — ротуються на російському ТБ.

Саундтреки до телесеріалів

  • «Колишня»
  • «Сила тяжіння» компанії «Амедіа»

Телевізійні програми

  • українська «Фабрика зірок 2»,
  • «Море по коліно»,
  • «Аналіз крові»,
  • «Інтуїція»,
  • «Квартал 95».

Перший склад гурту

Ганна Добриднєва. Освіта — хормейстер. Аня — лауреат хорових і найбільших рок-фестивалів, конкурсів академічного вокалу і фортепіанної музики. Була учасницею дум-метал гурту «Mournful gust», нью-метал команд «Стан» і «Карна», була регентом церковного хору, виступала з програмою fire-show. Була ведучою проекту мережі «Козирна Карта», «Ближче до Зірок — Кліпоманія». Брала участь у зйомках відео гуртів «Антитіла», «Контрабанда».

Іван Дорн . Іван активно займався спортом, став володарем багатьох призів, медалей та кубків з керлінгу і лакросу в Дубаї. Іван отримав музичну освіту за класом фортепіано, став лауреатом і переможцем численних музичних конкурсів.

Зміни в складі гурту

Влітку 2010 року Іван Дорн залишив гурт і його місце зайняв Артем Мєх — співак і автор пісень, учасник телешоу «Фабрика зірок 3». Контракт Артема Мєха передбачав співпрацю протягом 4-ох років.

У травні 2014 року продюсерський центр CatapultMusic і Артем Мєх офіційно заявили про завершення співпраці в рамках гурту «Пара Нормальних» і пошук нового соліста.


Джерело: https://uk.wikipedia.org/

 

Едуард Приступа (народився 18 вересня 1975 Харкові) - український музикант і композитор, екс-учасник гурту ТНМК. Також відомий під псевдонімом Діля.

Навчався в школах № 45 і № 99 міста Харкова. Закінчив музичну школу № 9 по класу фортепіано.

З 1990 по 1994 роки навчався в Харківському технікумі молочної промисловості.

З 1994 по 1998 роки навчався в Харківському музичному училищі імені Б. М. Лятошинського по класу естрадно-джазового вокалу. Був учасником хору ім. В'ячеслава Палкіна при Харківській консерваторії.

Інститут екранних мистецтв ім. Івана Миколайчука - режисер театральних постановок і масових свят. Був учасником хору ім. В'ячеслава Палкіна при Харківській консерваторії.

У 2003 році вступив в Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Режисер театральних постановок і масових дій».

У 2011 закінчив Інститут екранних мистецтв ім. Івана Миколайчука - режисер театральних постановок і масових свят.

Перші гастролі Едуарда були в 1979 році на Кавказі. У чотири роки виступив разом зі своїм батьком саксофоністом, в одному ансамблі.

З 1993 по 2004 рік працював в групі ТНМК, в складі якої став лауреатом першої премії на фестивалі «Червона рута-1997» (також отримав нагороду в номінації акустичної музики, де виступав сольно).

У 2004 році створив свій рок-гурт «НЕДІЛЯ»

З дитинства займається спортом: плавання, бокс, футбол. Виступає за футбольну команду зірок «Маестро».

У Едуарда був один офіційний шлюб.

Едуард Приступа працює в різних музичних напрямках з багатьма українськими і закордонними артистами. (ТНМК хіп-хоп і реп-кор, Росава етно-фолк, «На Відміну від» - реп, АСТАРТА етно-рок, група НЕДІЛЯ ліричний і мелодійний поп-рок, вдало вплітає елементи реггі. А також колектив Є-BAND, який виконує на свій лад музику українських емігрантів 30-40-х років минулого століття. Стилістика танго, самба, фокстрот, вальс, рок - з елементами джазу)

Приступа співпрацює з бас-гітаристом британської рок групи Porcupine Tree Коліном Едвіном - Colin Edwin над створенням дебютного альбому-проекту Astarta / Edwin, в якому, бере участь американський гітарист Jon Durant

Едуард Приступа також є композитором міжнародного художньо-документального некомерційного проекту - Les origines de la beauté (Національні витоки краси) Робота почалася у Франції, в Парижі, де і зареєстрований сам проект.

neangely180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

НеАнгели - українська музична поп-група з російськомовним репертуаром, утворилася 16 липня 2006. Беззмінними солістками є Вікторія і Слава.

Проект НеАнгели був створений продюсером Юрієм Нікітіним. Його рішення було багато в чому пов'язано з поступовим спадом популярності групи «ВІА Гра», яка після постійних замін її учасниць, втратила свій колорит. В результаті на Україні знову виникла необхідність у створенні нового поп-колективу, виконуючого російськомовні пісні для більшої ротації. До складу групи входять дівчата Вікторія з Харкова та Слава з міста Одеса.

У грудні 2006 році група випустила свій дебютний альбом «Номер один», який розійшовся тиражем в 50 000 примірників і став «Золотим диском». У серпні 2008 року НеАнгели зняли кліп з переможницею «Євробачення 1998», всесвітньо відомою травесті-дівою на ім'я Dana International на пісню «I Need Your Love». У 2009 році вийшов сингл «Червона шапочка». У 2010 році - сингл «Відпусти».

Навесні 2013 року група брала участь в українському відборі на Євробачення з піснею «Courageous», яку для них написав Олександр Бард - учасник і засновник проектів Army of Lovers, Vacuum, Gravitonas, BWO (Bodies Without Organs). 31 травня 2013 відбувся перший сольний концерт групи в честь свого сьомого дня народження. У вересні 2013 року вийшов другий альбом групи «Роман», який з першого тижня зайняв лідируючі місця на iTunes

У 2014 році вийшли сингли «За клітинках» і «Знаєш», на яку також були зняті кліпи. 20 грудня 2014 вийшла пісня «Мости Над Днiпром», в записі якої крім НеАнгелів взяли участь відомі українські виконавці - Потап, Настя Каменських, Наталя Могилевська, гурт «Время и Стекло», Ірина Білик, Alyosha, Авіатор та інші. У лютому 2015 група вирушила в клубний концертний тур DANCE ROMANCE TOUR.

Учасниці гурту

Слава

Славу до зміни імені звали Ольга Кузнєцова (16 липня 1984, Одеса) брала участь у телевізійному конкурсі «Народний артист», потім разом з Андрієм Скоріним (1982, Вишгород), з яким вони вчилися в Київському національному університеті культури і мистецтв, брала участь в 2005 році в реаліті шоу «Острів Спокус». В юності займалася акробатикою. Співочий голос - меццо-сопрано.

27 червня 2012 Слава вийшла заміж за київського бізнесмена Євгена.
Однак, через рік, пара розійшлася. 16 липня 2014 Слава вийшла заміж за пластичного хірурга Едгара Камінського і взяла його прізвище. 12 грудня 2014 у пари народився син - Леонард Камінський.

Вікторія

Вікторію до зміни імені звали Катерина Смеюха(нар. 13 грудня в 1985 в місті Харкові), у неї контральто - низький жіночий голос.Брала участь у телепроекті «Шанс».


Джерело: https://ru.wikipedia.org/

Наталія Олексіївна Могилевська, при народженні Могила(2 серпня 1975 року, Київ) — телеведуча, співачка, продюсер, актриса театру і кіно.

Музична кар'єра

Після завершення Київського естрадно-циркового училища протягом тривалого часу була співаючою акторкою, працюючи в Театрі естради, єврейському театрі «Штерн».
У 1995 році за підтримки Юрія Рибчинського Наталя Могилевська розпочала сольну кар'єру. На «Червоній руті» в Сімферополі Могилевська отримала диплом, а за місяць здобула перше місце на«Слов'янському базарі».

На початку 1996 року новим продюсером співачки став Олександр Ягольник, до лірико-драматичного репертуару додалися також поп-шлягери.
Влітку, на Ялтинському фестивалі «Море друзів», Могилевська посіла друге місце слідом за Олександром Пономарьовим.
Восени Наталя Могилевська вступила до Київського державного інституту культури, який закінчила у 1999 році.

Через крадіжку з автомобіля співачки майстер-DAT-касети свій перший сольний альбом вона випустила лише влітку 1997 року.
Восени 1998 року Наталя Могилевська припинила співпрацю з Олександром Ягольником. Після цього вона стала сама собі продюсером, уклавши в лютому 1999 року контракт про співпрацю з «Таврійськими іграми». Результатом співпраці став випуск альбому «Тільки Я», складеного винятково з пісень самої співачки, виданого під лейблом STM Records, який був визнаний одним з найкращих альбомів 1999 року в Україні.

За результатами попереднього голосування експертів на визначення лауреатів Премії «Золота Жар-птиця» в номінації Пісня серед трьох претендентів було одразу дві пісні Могилевської — «Місяць» та «Только Я». «Місяць» було визнано найкращою піснею року в Україні, а сама Наталя Могилевська — кращою співачкою. Навесні 2000 року співачка розпочала всеукраїнське турне з потужною «живою» акомпануючою групою.

В липні 2001-го Наталя вдруге поспіль була визнана найкращою співачкою України, за що й отримала перо Золотої Жар-Птиці. В жовтні на лейблі Nova Records побачив світ її третій компакт-диск «Нетакая» — винятково російськомовний альбом, виданий з прицілом на популярність у Росії.

Період розриву з композитором Олександром Ягольником став критичним у творчості. Основним доробком цього періоду став випуск синглу «Зима» («Плюшевый мишка»), кліпу «Лимоновый фонарь». Друга половина 2003 року відзначилася одразу декількома подіями. Вийшла книга подруги співачки Лади Лузіної «Пригоди Наталі Могильової і відьми Іванни Карамазової», прообразами головних героїв якої були Могилевська та сама Лузіна. Співачка стає продюсером і ведучою програми «Шанс» на телеканалі «Інтер». Наприкінці листопада співачка представляє альбом «Самоє…Самоє» у київському клубі «Дежавю».

У січні та грудні 2005 року відбувається презентація кліпів відповідно «Ти знаєш» та «Немає правди в словах».

У травні 2005 року Могилевська брала участь у щорічному фестивалі «Таврійські ігри».

2006 рік — вихід україномовного альбому «Відправила message», друге місце телепроекті «Танці з зірками» на каналі «1+1», перше місце в проекті «Зірковий дует» (разом із продюсером «Шансу» Ігорем Кондратюком).

2007 рік — зйомки кліпу на пісню «Цей танець», презентація однойменного альбому й однойменний тур по країні разом з партнером по «Танцях…» Владиславом Ямою. Сольний концерт у Києві в рамках туру «Цей танець». Участь і друге місце в проекті «Танці з зірками — 3».

У червні 2007 року співачка повідомила про відхід із програми «Шанс». Однак після переходу проекту на телеканал «1+1» Н.Могилевська повернулася в проект, з яким успішно співпрацювала у 2008-у.

Телевізійні проекти

Танці із зірками
2006 року брала участь у телепроекті «Танці із зірками», партнером був Влад Яма, здобули друге місце.

Фабрика зірок-2
«Новий канал» запросив Наталію Могилевську стати музичним продюсером «Фабрика зірок — 2».

Фабрика зірок. Суперфінал
Після колосального успіху проекту «Фабрика зірок 3», продюсером якої був Костянтин Меладзе, Новий канал запустив ґрандіозний проект «Фабрика зірок. Суперфінал», в якому одним і з членів журі була Наталя Могилевська (крім неї — генеральний директор «Нового каналу» Ірина Лисенко та продюсер Костянтин Меладзе).

Зірка+Зірка
2010 року на телеканалі 1+1 стартував телепроект Зірка+Зірка. Наталя Могилевська стала співведучою шоу із Юрієм Горбуновим.

Відзнаки і нагороди
19 квітня 2001 року отримала звання «Заслужений артист України».

29 грудня 2004 року Президент України Леонід Кучма окремим указом за вагомий особистий внесок у розвиток українського пісенного мистецтва, високу виконавську майстерність надав Наталії Могилі (Могилевській) почесне звання Народної артистки України.


Джерело: https://uk.wikipedia.org/

 

Наталія Семенівна Карпа (14 серпня 1981, Добромиль) — українська співачка. Заслужена артистка України.

На сцені відома більше як Наталка Карпа.

Походить з музичної родини. Її бабця займалася співом, батько — професійний музикант. Коли Наталі було п'ять років, батьки купили їй піаніно. Навчалась у музичній школі № 3.

Починає співати у народному хорі «Писанка», а через певний час стала солісткою зразкового вокально-інструментального ансамблю «Галицька перлина», під керівництвом діяча культури Лесі Салістри.

Закінчила школу з золотою медаллю. Має дві вищі освіти. Закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (з червоним дипломом, відпрацювала півроку за фахом), Національний університет «Львівська Політехніка»(англійська філологія). Навчаючись у виші, Наталка стає вокалісткою медичного джазового колективу «Медікус», їздить по музичних фестивалях, конкурсах, здобуває три стипендії за активну участь у житті свого університету.
Наталка Карпа займається, серед іншого, благочинністю і не раз влаштовувала тур для дітей-сиріт інтернатами України.

Музична кар'єра

Наталя була учасницею багатьох всеукраїнських та міжнародних фестивалів, таких як: «Слов'янський базарчик», «Молода Галичина», «На хвилях Світязя», «Надія», «Мелодія», «Пісенні джерела Прикарпаття», «Тарас Бульба», «Шлягер року», «Наша пісня» тощо.

Пісні Наталки Карпи популярні і ротуються також у польських радіах. Найпопулярніша пісня — «Калина» (калина — не верба). У 2010 році відзняла відео "Від мене до тебе", яке присвятила пам'яті жертв Скнилівської трагедії на авіашоу у Львові (реж.О.Войцович, Н.Карпа, пісня "Від мене до тебе": слова - Оля Войцович, музика - Наталка Карпа).

У 2013 році розпочала світовий ЕТНО-ТУР з новою концертною програмою "З України з любов'ю" країнами з найбільшою українською діаспорою. Першими країнами, в яких побувала Наталка Карпа, стали Бразилія та Парагвай.

Кар'єра на телебаченні

Ведуча програми «Екстремальний вік-енд», що виходила на каналі «НТА». Ведуча програми "Відкрий себе" в ефірі ТРК "Люкс" Ведуча програми "Модний елемент" в ефірі ТРК "Люкс"

Карпа створила продюсерський центр «KARPARATION» разом із своїм продюсером Ярославом Степаником. «KARPARATION» займається продюсуванням таких проектів, як: дівочий гурт «GLAMOUR», група "Шоколадка" арт-балет «GLEDIS», співачка МІЯ і чемпіонка України з танцю живота Оленка Левицька.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

 

Мотор'ролла — український рок-гурт з міста Хмельницького. Створений у 1994 році. У 1995 та 1997 роках гурт ставав лауреатом фестивалю «Червона Рута»

Історія

Протягом 1990-1994 років сформувався початковий склад: Олександр Буднецький — вокал; Ігор Лисий — гітара; Сергій Присяжний — гітара; Віктор Верхняцький — бас-гітара; Костянтин Стрелецький —барабани; Ілля Демба — саксофон.

Перший публічний виступ гурту відбувся 11 травня 1994 року. Цю дату і вирішено вважати офіційним днем народження групи Мотор'ролла (назва якої пишеться тільки з двома буквами «Р» через апостроф, і подвійним «Л») Хоча перша назва гурту, запропонована Буднецьким, звучала так: "Piractum Est". Ця фраза у поєднанні із опущеним до низу великим пальцем руки, на гладіаторських боях означала - "Добити". Але з часом команда усвідомила, що стилістично музика не відповідає цій „ґотичній” назві і вирішила змінити ім’я. Влітку 94-го було вирішено назватися „Мотор’ролла”, що є скороченням двох слів – “мотоцикли” та “рок’н’ролл”.

Написання першого музичного матеріалу відбувалося на балконі вокаліста. Свого часу батьки вокаліста Женя та Люся Буднецькі були відомі як професійні артисти та працювали в одній команді з „корифеєм” української пісні Миколою Мозговим. Цей факт не міг не відбитися на бажанні Сашка коли-небудь опинитися на сцені. Напрацьована роками репетиційна база Буднецьких стала відповідним поштовхом для розвитку «Мотор'ролли».

Творчий шлях

1995 — Мотор'ролла перемагає у відбірковому турі „Червоної Рути”. Групу полишає басист Віктор Верхняцький і на його місце приходить Євген Тимошенко. Команда вперше їде виступати за межі Хмельницького, а саме у Севастополь, на фінал всеукраїнського фестивалю „Червона Рута 95”. У результаті – чесно завойований диплом „...за сучасне трактування української балади” з піснею „Ой На Горі Вогонь Горить...”, купа нових знайомих та невдала спроба вигнати Ігоря Лисого з команді за зловживання алкогольними напоями. Відразу після „Рути”, через необхідність захищати Батьківщіну, Костянтин Стрелецький передає барабанну естафету своєму учню Сергію Лебедю. В той самий час, через внутрішні непорозуміння з групи йде Євген Тимошенко. Ігор Лисий, заморений спостереженнями скаженої ротації басистів, власноруч взявся освоювати інструмент, який має меншу кількість струн. Лисий стає незмінним, аж дотепер, басистом групи.

1996 — гурт втрачає саксофоніста Іллю Дембу. Зараз, громадянин США, мешканець міста Бостон, Ілля підтримує тісні стосунки з музикантами групи.

1998 — У славному місті Кам’янець-Подільский, разом з „Братами Карамазовими” та «Кому Вниз», Мотор’ролла бере участь у дійстві під назвою „Козацькі Забави”. Наприкінці року стає дипломантом конкурсу молодих виконавців „Майбутнє України” (м. Львів).

Записує другий альбом на студії інді-лейблу „Фост Дракону Рекордс”. З команди йде Андрій Захарко, який від’їжджає на постійне місце проживання до Іспанії.
1999 - Компанія ”Мюзік Фекторі Груп” випускає другий альбом команди під назвою „Тиск”. У червні група бере участь у триденному міжнародному фестивалі „РОК-КИЇВ 99” Серед учасників - "Coolio" (США), "The Вйо" (Україна), "Сплин" (Росія), "Alphaville" (Німеччина). У другий день виступали "Брати Карамазови" (Україна), "Sweet" (Англія), "Tequillajazz" (Росія), "Maggie Reilly" (Шотландія), "Stranglers" (Англія), "Zucchero" (Італія). Ну і нарешті, у третій день грали: "Мертвий півень" (Україна), "Smokie" (Англія), "No Big Silence" (Естонія), "Monster Magnet" (США), "Мотор'ролла" (Україна) и "METALLICA" (США)!!!

2000 — Протягом року Мотор’ролла не полишала концертних майданчиків. Паралельно накопичується матеріал на новий альбом. було записано першу пісню до майбутнього диску, який має назву „А Я Собі Гуля...” спільно з вокалістом групи «Воплі Відоплясова» Олегом Скрипкою 2002.

2003 „Мотор’ролла” організовує спільний виступ з групою „Воплі Відоплясова”. Продовжує записувати пісні до нового альбому та опиняється серед запрошених на легендарному фестивалі „Альтернатива” у м.Львові. Також того року ми зняли відео на пісню „Не Дзвонила, Не Заходила”.

2004 Запис програми "Твій формат" на телеканалі М1. «Зима хвора» виконується разом з Сашком Положинським (ТАРТАК), а «Ой, на горі…» з Вадимом Краснооким (MAD HEADS). Виступ на святкуванні триріччя музичного телеканалу „Ентер”. Під час виборів з’являється трек «Вперед до сказу», альбом готовий, але чогось не вистачає… Відволікла революція. МОТОР’РОЛЛА разом з усіма на Майдані та на сцені.

2005 Запис пісні „8-ий колір” (авторка тексту - Тома Приймак).

2006 Навесні МОТОР’РОЛЛА оприлюднює перший сингл до майбутнього альбому під назвою «До Тебе Мила».У одному з варіантів пісни гостинно заспівала заслужена артистка України Валентина Степова.Трохи пізніше група знімає відео на цю пісню.У червні кліп на пісню «До Тебе Мила» ротується на провідних телеканалах України.

2008 Протягом весни закінчує роботу над новим альбомом.Наприкінці квітня знімається відео до пісні «Полум'я».Режисером нового відеодоробку виступив знаний режисер Тарас Химич. Зйомки відбулися у львівському палаці Потоцьких.Відео робота отримала потужну ротацію у ефірах музичних телеканалах України.

03.07.08 – офіційна дата виходу нового альбому групи МОТОР’РОЛЛА – «Кольорові Сни»

2009 У групі новий клавішник – Сергій Карнаух – визнаний спеціаліст з питань народної музики. Команда радикально переглядає стилістичні ознаки концертої програми. Серед звичного «пост гранжу» тепер можна почути ліричну «босанову» та неприхований «СкаПанк».Навесні група випускає подвійник CD/DVD «The best of Мотор'ролла» та вирушає у всеукраїнський тур на його підтримку.У грудні місяці група представляє відео на пісню “Пригадай”. Зйомки відбувалися на початку листопада, протягом двох днів в Карпатах та у Львові. Режисером та оператором виступив Тарас Химич.

2010 Продовжується співпраця з групою «Ключ»(Klooch(Canada)) у вигляді спільної пісні "Жар-Птиця", а у листопаді завершена робота над відео-двійником пісні, завдяки тому ж Тарасу Химичу.Протягом року численні виступи на майданах,у клубах та приватних вечірках.

2011 Завдяки компанії ФДР, з якою група співпрацює вже більше ніж 10 років та давньому другові команди,шоу-мену та продюсеру Сергію Кузіну народжується дуетна композиція "Душа" записана разом з випускницею "Фабрика 3" Настею Кочєтовою, яку знають більше як Еріка. Однойменний відеокліп автором якого вже традиційно виступив Тарас Химич,жорстко ротується на міжнародному каналі М1. Численні теле та радіо ефіри дуету Сені Присяжного (Мотор'ролла) та Еріки. Не припиняється концертна діяльність.Частіше за інших сьогодні можна почути та побачити групу у двох столичних закладах: Docker pub та Docker's ABC.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/

Марія Вікторівна Бурмака (16 червня 1970, Харків) — українська співачка, Народна артистка України, кандидат філологічних наук.

Марія Бурмака народилася у сім'ї викладачів. Закінчила музичну школу за класом гітари. У 1987 році вступила на філологічний факультет Харківського університету. Ще у студентські роки почала писати пісні. Марія Бурмака є двоюрідною сестрою Юрія Павленка.

Перемога на фестивалі «Оберіг» у Луцьку 1989 та на «Червоній руті» (друга премія) дала початок її музичній кар'єрі. Фірма «Кобза» випустила касету її пісень під назвою «Ой, не квітни, весно…». В червні 1990 року М. Бурмака виборює звання «Лауреата» в Каневі на Всеукраїнському фестивалі «ДЗВІН» Восени 1991 року М. Бурмака записала на канадській фірмі «Євшан» свій перший компакт-диск «Марія» з композиціями у стилі нью ейдж. Цього ж року співачка переїхала до Києва. Почала плідно співпрацювати з композитором й аранжувальником Миколою Павлівим. У 1993 році М. Бурмака перемогла у хіт-параді «12 мінус 2» на радіо «Промінь» (пісні «Лишається надія», «Єдиного слова заради», «Ходить сон» і «Я люблю твої кроки»). Восени 1994 року співачка презентувала свій другий компакт-диск — «Лишається надія».

Протягом 1990-х років М. Бурмака працювала телеведучою на каналі «СТБ» («КіН», «Рейтинг», «Хто там», «Чайник») та УТ-1 («Створи себе»).

У 1997 році М. Бурмака отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» (1997), «Із янголом на плечі» (2001), «МІА» (2002), ремікс-версія «I AM» (2003), «№ 9» (2004), «Ми йдемо! Найкраще» (2004).

Пісні М. Бурмаки набули популярності й за кордоном. Хіти «Хто я така є» і «Сонцем небом дощем» звучали на польських fm-радіостанціях. Проте, спроба видати збірку пісень польською мовою так і не була зреалізована.

Грудень 2004 року — вихід компакт-диску «Ми йдемо», збірка вибраних пісень з 10 альбомів.
Протягом 2005 року Марія Бурмака записала кілька англомовних версій своїх пісень і зняла нові кліпи, дала благодійні концерти у Північній Америці. Була запрошена з лекцією до професорського клубуКолумбійського Університету (Нью-Йорк). Співачка виступила на найбільшому українському фестивалі у США «Верховина» та фестивалі «Лемківська ватра» у Польщі. Взяла активну участь у соціальній акції «Не продавайся», благодійних акціях «ВІЛ/СНІД Альянсу» та «Мережі людей, що живуть з ВІЛ» (2006).

У 2007 році Марію Бурмаку нагороджено Орденом княгині Ольги III ступеня. Вона видала колекцію MP3 на двох дисках «Всі альбоми Марії Бурмаки», а у 2008 році — CD «Саундтреки». До альбому увійшли пісні «Пробач», «Не тому», «Попрощатись не зуміли», «З Днем Народження, Сонце!».

2008 року була членом журі літературної премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

У 2009 році — Марія Бурмака удостоєна почесного звання «Народна артистка України».

2010 року — запис спільного альбому «Don't laugh at me/ Не смійся з мене» у рамках кампаніі Operation Respect спільно із Пітером Ярроу («Peter, Paul and Mary»). А у 2011 році спільний виступ на фестивалі Союзівка (Soyuzivka).

З травня 2011 — Марія Бурмака ведуча авторської рубрики «Музика Сніданку» на каналі «1+1». А з вересня 2011 — ведуча проекту «Музика для дорослих з Марією Бурмакою» на каналі ТВі.

Була одружена з Дмитром Небесійчуком (1963). Дочка — Ярина (1995). Віталій Пастух — менеджер й продюсер співачки.


Джерело: http://uk.wikipedia.org/