“ДахаБраха” – український етно-хаос гурт, створений в 2004 році Владиславом Троїцьким як проект у жанрі “world music”, тісно пов’язаний з українською фольклорною музикою.

На початку 2000-х років Троїцький брав участь у декількох проектах, зорієнтованих на відтворення народної творчості сучасними музичними колективами. Він працював з такими гуртами як “Божичі” та “Дерево”, але прагнення експерименту зі звуком спонукало його до створення власного унікального проекту - “ДахаБраха”, що сформувався на основі київського театру “Дах”, керівник якого - сам Троїцький. До колективу увійшли Ірина Коваленко, Ніна Гаренецька та Олена Цибульська – колишні учасниці ансамблю “Кралиця”, а також Марко Галаневич. Назва “ДахаБраха” походить від слів “дах” і “брати” зі словника Грінченка. Проект бере свій початок з постановки в театрі “Дах” “України містичної” та виступу на Помаранчевій революції 2004 року. Основна відмінність “ДахиБрахи” від інших близьких до етно-музики формацій - авангардність, прагнення вдихнути в класичний фольклор нове життя. Усі учасники гурту – вокалісти, а їхні концерти близькі до театральних постановок – музиканти здебільшого виступають у сценічних образах, візитівкою “ДахиБрахи” вважаються високі шапки, які, до речі, мають свого відповідника хіба що в болгарській культурі. Окрім того, “ДахаБраха” використовує на концертах найрізноманітніші музичні інструменти, від окулеле до віолончелі, які музиканти колекціонують, знаходячи у різних країнах. Взявши участь у декількох фестивалях етно-музики, “ДахаБраха” випустила свій перший студійний альбом в 2006 році. Платівка “На добраніч” складається з вісімнадцяти композицій. Неординарна музика гурту, який, до речі, збирає свій унікальний матеріал у енциклопедіях з фольклористики, детально його вивчаючи, привернула до себе значну увагу – на жаль, спочатку за кордоном. За тринадцять років свого існування “ДахаБраха” виступала на провідних фестивалях по всьому світу – в Німеччині, Канаді, США, Великобританії, Угорщині, Норвегії, Ірландії, Швеції, Португалії, Франції, Південній Кореї та в інших країнах. Гурт побував на сценах таких всесвітньо відомих фестивалів як Sziget, Glastonbury та Fusion. Проте в Україні “ДахаБраха” часто зазнавала критики від музичних експертів через своєрідну гротескність та незвичну подачу фольклорного матеріалу, кардинально відмінну від традиційної.

В 2007 році “ДахаБраха” випустила свій другий студійний альбом – “Ягудки”, далі працюючи в стилі етно-хаос. 2009 року світ побачила їхня третя платівка – “На межі”. В тому ж році “ДахуБраху” запросили виступити на британському телеканалі BBC у рамках культової передачі “Later… with Jools Holland”. В 2010 році гурт отримує гран-прі премії ім. Курьохіна в галузі сучасного мистецтва і випускає новий альбом – “Light”. А в 2012 році колектив працює з білоруською групою “Port Mone”, записуючи в Лодзі спільну платівку “Хмелева project”. А коли Національний центр ім. О. Довженка розпочинає роботу над реставрацією культового фільму “Земля”, “ДахаБраха” запрошена на створення саундтреку до легендарної кінострічки. ”...Ми прагнули передати [...] автентичність та наївність тих почуттів і посилань, що їх ніс нам той час і та епоха, і що їх несе нам і сьогодні наша Земля”, - коментують цю подію учасники проекту. Того ж року на українській сцені з’являється ще один неординарний гурт, утворений за ініціативою Троїцького – “Dakh Daughters”, до складу якого увійшла одна з вокалісток “Дахи Брахи” – Ніна Гаренецька.
Поволі “ДахаБраха” завойовує популярність і на батьківщині. Популяризація народної творчості та традиційної культури України підсилюється інтересом до експериментальної музики. В 2016 році виходить новий студійний альбом – “Шлях”, як і під час попереднього запису, саундпродюсер платівки - Юрій Хусточка. Також гурт бере участь у створенні саундтреку для канадського фільму про голодомор в Україні “Гіркі жнива” та українського мультфільму “Лісова Пісня”.
“ДахуБраху” можна сміливо назвати першопрохідцем в жанрі “етно-хаосу”, адже музиканти першими почали блискуче поєднувати сучасне театральне мистецтво з народно-фольклорним. Без перебільшень можна сказати, що “ДахаБраха” – найвідоміший музичний колектив з України на світовій сцені.

Ось як говорить про ціль, яку ставлять перед собою учасники гурту, Марко Галаневич, вокаліст “ДахиБрахи”:

“Наша головна мета – це не вразити слухачів своїм виконанням, адже ми й не вважаємо себе віртуозами, та й музика не спорт. Ми хочемо за допомогою звуків створювати певні візуальні образи в головах людей і емоційні переживання”.

На рахунку групи DETACH постійні концерти в Україні і не тільки, а також виступи на культових фестивалях типу MAXIDROM або НАВАЛА. Музикантів люблять і радісно зустрічають на всіх майданчиках, адже DETACH вміють розворушити навіть саму прісну та безініціативну публіку. Хлопці цілком віддаються своїй музиці і в результаті виходять потужні енергетичні шоу з сверхкрутой обстановкою. Тисячі секунд шаленого драйву, кілометри рядків без цензури і найсміливіші експромти — мала частина того, що чекає на їхніх виступах

Перший офіційний альбом «I AM» представити широким масам DETACH зважилися лише зараз — коли в результаті злагодженого звучання їхніх музичних інструментів почала виходити хороша, якісна і дуже навіть західна альтернативна музика. Ні для кого не секрет, що музика такого формату для її виконавців в Україні є статті витрат, а не статтею доходів. Для того, щоб зробити альбом якісним, його звучання потрібно вкласти чималі суми. DETACH зважилися на експеримент і зібрали кошти на запис, по західному аналогу — на краудфаундинговой платформі Boomstarter.

— Чесно кажучи, ми особливо не вірили в успіх цієї ідеї, — згадують музиканти. — Але на наш подив зібрали необхідну суму навіть раніше часу! За що, звичайно, наша величезна подяка DETACH FAMILY!

Під час роботи над «I AM» музикантів переслідували численні форс-мажори. Самим дивним чином треки потрапили в мережу до запланованого виходу, тому прем'єру альбому DETACH робили дистанційно — з Голландії, де на той момент перебувала більша половина творчої команди. Незважаючи на це «I AM» потужно вистрілив і отримав тільки позитивні оцінки музичних критиків.

Презентація альбому відбулася 13 березня 2016 року в столичному клубі SENTRUM і зібрала аншлаг.

Музика DETACH — це емоції, глибина, мистецтво і переживання. Чого тільки варта їх спільний ліричний трек з вокалісткою Vivienne Mort Даніеллою Заюшкиной «Next Religion». Якщо ви не шанувальник альтернативи і не знаєте нічого, крім трійки розтиражованих імен, вам може
здатися, що з ваших колонок звучить BRING ME THE HORIZON або ранній LINKIN PARK. Вже після третього прослуховування I AM по колу багато треки вріжуться в вашу пам'ять. Але при всій самобутності кожної пісні, альбом тримає на одній хвилі і створює цілісне настрій.

Кліп DEEP AND DOWN голосно вистрілив у пресі та соціальних мережах. Менше, ніж за тиждень, відео набрало більше 30 тисяч переглядів. Про музикантів написали навіть глянцеві таблоїди, які вкрай рідко висвітлюють музику подібних жанрів. Свою позитивну оцінку відео дали численні музиканти, журналісти, блогери, лідери думок і навіть самий крутий і фірмовий український кліпмейкер Алан Бадоєв.
Кліп WE ARE ALIVE музиканти відзняли більше року тому, але випустили в квітні 2016-го. DETACH принципово відмовилися створювати другу, більш форматную, версію відео і презентували виключно ролик без цензури.

DETACH вже анонсовані практично на всіх літніх великих фестивалях, на більшості з яких музиканти будуть виступати на головних сценах поряд із західними альтернативними командами.

Склад:
Олексій Веренчик - Вокал
Фандера Денис - Гітара
Стаднік Максим - Гітара
Войтович Руслан - Бас
Євген Астаф'єв - Ударні

COLAARS - українська aнгломовна інді група з Києва. На рахунку музикантів два альбоми, наразі працюють над третім.
Гурт засновано в 2010-му.
Їх перший сингл «BlackFox» був створений в 2012-ому спільно з Аланом Смітом, одним з перших продюсерів Arctic Monkeys, і був прийнятий в ротацію радіостанцій Шеффілда, Праги і Барселони. В цьому ж році вийшла і дебютна платівка музикантів «Wood Arsenal».
У 2014 COLAARS випускають другий сингл «Native». Над ним працював лондонський продюсер Х'ю Фотергілл, що співпрацював свого часу з Wolfgang, індітронщікамі Hadouken, Kodaline, LaRoux.
В 2015 році на трек "Golden Girl" з цього синглу був знятий кліп.
Зараз гурт закінчує роботу над третім альбомом, до роботи над яким також буде залучений Х'ю Фотергілл. Влітку 2016 року гурт стане учасником фестивалів України, серед яких фестивалі "Файне місто", Pivden, Hedonism, Koktebel Jazz та інші.


Джерело:https://uk.wikipedia.org/

Гурт «ATMASFERA» — український музичний гурт, особливістю якого є сакральна мова більшості пісень — це санскрит та тексти з мантр, поєднання етнічних мотивів з сучасним оркестровим звучанням. Також гурт співає українською та англійською мовами. Серед учасників гурту — дівчата-близнята, доньки Юрія Яремчука — музиканта жанру імпровізаційного джазу та авангарду.
«Атмасфера» — це мультиінструментальний гурт, який поєднує такі інструменти як: флейта, клавіші, гітара, мандоліна, арфа, гармонія, бузькі, різні перкусії, бас-гітара, саксонетт, дзвіночки, дарбука та інші інструменти з цілого світу.
Гурт виконує пісні в стилі world та contemporary music (альбом «Integro»), комбінує класичні форми з джазовими імпровізаціями(альбом «Internal»), експериментує з фольковими та етномотивами світу (альбом «Forgotten love»).
Свій творчий шлях «AtmAsfera» розпочала з арт-року (альбом «Знайти»). В композиціях колективу сучасні західні тенденції органічно доповнюються старовинними східними мотивами та збагачуються українським колоритом.
Назва гурту складається з двох слів: «atma», що у перекладі із санскриту означає душу і «sfera» — це середовище, в якому вона живе.

Досягнення

«MusicDiscoveries», найкращий музичний гурт на американському порталі у 2012 році
«Emergenza» фестиваль, травень 2012 (UA), перемога в українському фіналі
«Emergenza» Фестиваль, липень 2012 (4-е місце), участь у фіналі російського відбору
«Must Be MUSIС» (2011, виступ гурту у фіналі спостерігали 5 мільйонів глядачів), фіналіст другого сезону польського національного телевізійного шоу
UEFA 2012 — жеребкування, присвячене фіналу УЄФА в Польщі (Варшава) і Україні (Львів, Харків, Київ)
Вечірка для чиновників Євро-парламенту в Бельгії.
«Zloty Baczek» (Золота Дзига) Приз глядацьких симпатій як найкращому гурту народної сцені під час виступу на фестивалі «Przystanek Woodstock -2008», що дозволило їм грати у серпні для більш ніж 400 тисяч слухачів
«The Global Battle of the Bands» (жовтень, 1-е місце в київському відбірному туру і 4 серед 48 — на світовому суперфіналі в Англії, Лондон 2007)

З 2013 року АтмАсфера реалізує інтерактивний проект «Мантра Дайвінг», де слухач має можливість задіятись у творче дійство і в повній мірі виразити свої емоції, співаючи з музикантами древні звуки на санскриті — мантри.

2015 рік

Презентація нової інтерактивної програми «Мантра Дайвінг» містами України та Польщі в Німеччині, Чехії, Новергії та Казахстані

Організація 3-денного фестивалю Atmasfera Festival в Польщі

Виступи на фестивалях MJR festival(Литва, 2015), Oslo Musikkfest(Норвегія), Four E(Казахстан), Peace festival(Німеччина), Berlin Yoga fest(Німеччина), Woodstock UA(Україна), Країна мрій (Україна), Трипільське Коло фестиваль(Україна)


Джерело: https://uk.wikipedia.org/

«Kozak System» («Козак Систем») — український гурт, що виник у лютому 2012 року з музикантів, які вийшли зі складу гурту «Гайдамаки».

2012

В 2012 році «Гайдамаки» переживають трансформацію, беруть назву KOZAK SYSTEM та продовжують працювати в добре знаному складі, а вокалістом оновленого гурту стає Іван Леньо.
Перший концерт KOZAK SYSTEM проходить в Тернополі 20 травня 2012 року, - саме цю дату самі музиканти вважають днем народження колективу.
У співпраці з відомими українськими митцями, поетами та музикантами: Сашком Положинським, Катею Chilly, Сергієм Жаданом, Андрієм Середою, Дмитром Лазуткіним, Юрком Їздриком, в листопаді 2012 року KOZAK SYSTEM презентують свою першу студійну платівку - «ШАБЛЯ».
За перший рік існування було відзнято два відеокліпи на пісні з дебютного альбому: «Шабля» та «Така Спокуслива» (пізніше саме ця пісня стане всім відомим саундтреком до серіалу «1+1 production» «Останній Москаль»).

2013

2013 рік відзначається для музикантів активним гастрольним графіком: окрім численних виступів в Україні, Польші та Німеччині, KOZAK SYSTEM представляють країну на Днях України у Великобританії та на фолковій сцені Przystanek Woodstock в Польщі.

Революція Гідності

Початок зими 2013 року вносить свої корективи в життя всієї країни: KOZAK SYSTEM пліч-о-пліч з видатними українськими митцями не сходять зі Сцени Євромайдану в Києві, активно концертують та беруть безпосередню участь в подіях Української революції, постійно закликаючи українців не бути байдужими до майбутнього країни.
Фронтмен гурту, Іван Леньо, спілкуючись із друзями-музикантами на Євромайдані, виношує ідею зробити щось грандіозне, що могло би підняти дух тисяч українців. Зрештою, народився неофіційний гімн Євромадану - «Брат за Брата» на слова Сашка Положинського, на який в ніч на 1 грудня без підготовки та репетицій, було відзнято відеокліп за участі KOZAK SYSTEM, Тараса Чубая, Сергія Фоменка, Марії Бурмаки, Олега Собчука, Анжеліки Рудницької, Олени Грозовської, Едуарда Приступи, Юрія Журавля, Сєні Присяжного, Ірени Карпи, Дмитра Лазуткіна, Олександра Піпи, Вадима Красноокого, Олеся Донія, Руслани Лижичко, Святослава Вакарчука, Антіна Мухарського, Євгена Нищука, Сергія Пантюка, в якому кадри з музикантами в студії звукозапису чергуються з відео протестів на Євромайдані.
Музиканти KOZAK SYSTEM стають обличчям українського Майдану для польского телебачення, проводячи багато часу в прямих трансляціях з Майдану та даючи інтерв’ю польскою мовою для ЗМІ.
22 січня 2014 року польське видавництво «Lou Rocked Boys» оприлюднює відеокліп на пісню «Брат за Брата», де до козаків приєднуються польскі друзі - гурт ENEJ, троє з учасників якого мають українське коріння.

2014

В 2014 році бачить світ платівка KOZAK SYSTEM у співпраці з Тарасом Чубаєм «Пісні самонаведення», автором ідеї поєднання української етніки, рокової мелодики та реггі став бас-гітарист KOZAK SYSTEM Володимир Шерстюк, який давно мріяв про втілення цього проекту в життя. На платівці домінують варіації на тему козацьких пісень, присутні тексти відомих українських поетів Костя Москальця та Богдана Ігоря-Антонича.
В червні 2014 року KOZAK SYSTEM в рамках телефестивалю KrajowyFestiwalPiosenkiPolskiej опиняються на одній сцені із легендарною Марилею Родович, де виконують спільну пісню "I wartoczekać" ("І варто чекати"), написану на підтримку України і спеціально для знакового фестивалю в Ополє. Концерт був трансльований у прямому ефірі каналом TVP1, його подивилося близько 4.7 млн. людей.

2015

В березні 2015 року виходить третя платівка «Живи і Люби» (польска версія отримує назву «Kochaj i Żyj»), яку презентують великим концертом в київському клубі Atlas.
Пісня «Наш Маніфест», в якому музиканти розповідають про свою чітку позицію по відношенню до ворожої сусідньої країни, стає всеукраїнським хітом і досі не тільки не втратив актуальності, а й продовжує набирати обертів.
30 травня фанати київського «Динамо» запрошують KOZAK SYSTEM разом з «Океаном Ельзи», «ВВ» та «С.К.А.Й.» для виступу на масштабному концерті на честь чемпіонства ФК «Динамо-Київ» на стадіоні «Олімпійський», а концертне літо 2015 козаки відкривають, представляючи Україну на міжнародному музичному фестивалі у Польщі "Oświęcim LIFE Festival", де грають разом з UB40, Сhris De Burgh, Lemon та іншими відомими музикантами зі всього світу. Серпень для KOZAK SYSTEM відзначився чеським фестивалем TRUTNOFF, де гурт став хедлайнером разом із Prodigy, The Subways та Matisyahu. 

Того ж року польскі ЗМІ називають KOZAK SYSTEM найвідомішою командою з України, а трек "Kochaj i Żyj", записаний разом з польским гуртом "Red Lips" - безумовним хітом, який опинився в трійці найкращих польських треків року.

6 листопада в київському клубі Sentrum великим та гучним концертом розпочинається тур «НАШ МАНІФЕСТ», під час якого музиканти відвідують найбільші українські міста.

2016

Новорічну ніч 2016 року KOZAK SYSTEM проводять на головній сцені Кракова: музиканти отримують запрошення від польського телевизійного каналу TVN, який виступив організатором грандіозного шоу FUNtastyczny Sylwester. На неймовірне дійство прийшли подивитися більше 150 тисяч мешканців та гостей Кракова.
5 березня до Київа прилітають жадані гості - польскі друзі з гурту Enej разом з KOZAK SYSTEM відіграють з аншлагом концерт «WARSZAWA—КИЇВ», поляки та українці виконують на сцені київського клубу Sentrum два повноцінних півторигодинних сети.
Навесні музиканти KOZAK SYSTEM разом з низкою українських діячів кільтури, стають одними з ініціаторів петиції щодо закриття українського ефіру для відео- та аудіо- товарів РФ. Петиція спричиняє в суспільстві жваве обговорення, а Іван Леньо та Володимир Шерстюк стають частими гостями всіх телеефірів країни, де розповідають та обґрунтовують свою позицію з цього питання.
Паралельно з музикою KOZAK SYSTEM в 2016 році продовжують займаютися іншою суспільною діяльністю: їздять з концертами на Схід України, стають волонтерами центру допомоги онкохворим дітям та відкривають інші грані своєї творчості: Іван Леньо, фронтмен гурту, грає головну роль в рок-мюзіклі по мотивах Євромайдану Got To Be Free (автором якого є відомий банкір, філантроп та музикант Володимир Лавренчук). Під час однієї зі сцен мюзіклу KOZAK SYSTEM грають на імпровізованій сцені «Брат за Брата», відтворюючи події Революції Гідності. 

Наразі гурт готується до презентації максі-синґлу 12 листопада в київському клубі Atlas та численних концертів та фестивалів в Україні, Європі, Сполучених Штатах Америки та Канаді влітку цього року.


Джерело:https://uk.wikipedia.org/

Злата Огнєвіч народилася в місті Мурманську. Оскільки служба батька передбачала часті переїзди, Злата жила і в Санкт-Петербурзі, і в Мінську. Її життя різко змінилася, коли родина переїхала в Україну, в мальовниче місто Кримського півострова Судак. З тих пір в житті Злати з'явилося дві пристрасті - гори і море, а трохи пізніше і найбільша пристрасть - музика. У 18 років Злата їде до Києва, де і почалося її становлення як професійної співачки. Тут у Вищому музичному училищі імені Глієра вона осягала майстерність естрадного вокалу. А потім продовжила навчання в Київському Інституті Музики, але вже на відділенні джазу. На шляху до успіху Злата придбала безцінний досвід у Державному Ансамблі пісні і танцю Збройних Сил України. Про неймовірний талант молодої співачки говорять численні перемоги, яких вона досягла за надзвичайно короткий термін: переможниця конкурсу "Перша співаюча радіо ведуча", фіналістка національного відбору конкурсу "Євробачення-2011", переможниця популярного телешоу "Народна зірка 3".

У червні 2011 року іноземні дипломати Посольства Аргентини нагородили Злату званням "Кращий голос України". Восени 2011 року Злата Огнєвіч представила Україну на Першому Міжнародному конкурсі молодих виконавців, що проходив у рамках фестивалю Crimea Music Fest в Ялті, завоювавши Першу премію і приз журналістських симпатій. Здобувши перемогу на національному відборі конкурсу Євробачення, Злата Огнєвіч представила Україну на Євробаченні 2013 у м Мальме (Швеція) в травні 2013 року, зайнявши почесне третє місце. 30 листопада 2013 разом з Тимуром Мірошниченком була ведучою Дитячого конкурсу Євробачення, який проходив в Україні. У 2013 стала тренером Донецького хору в телепрограмі «Битва Хорів», на якому її хор зайняв 2-е місце. Злата атківно бере участь у благодійних акціях на підтримку хворих дітей, дітей-сиріт, а також на підтримку бійців із зони АТО. Її активна громадянська позиція послужила приводом до того, що вона прийняла рішення в 2014 році балотуватися в народні депутати України від Радикальної партії.

 

Гурт «ФлайzZzа» заснований у 2000 році. З того часу шалений креатив та потужна енергетика заряджають позитивними емоціями тисячі українських меломанів. Його музичний стиль можна описати як унікальну суміш реггі, хіп-хопу, фанку, латини, року, фолку, електроніки та інших напрямів музики. За час свого існування гурт виступив з сотнями концертів на сценах десятків українських міст, не забуваючи про закордонні вояжі (ФлайzZzа неодноразово виступала своєрідною "візиткою" України на різних концертах поза межами своєї країни). Завоювавши на одному з своїх перших фестивалів звання «найтанцювальнішого гурту», вони і по сьогодні змушують своїми ритмами гарно відриватись глядачів на концертах і танцмайданчиках.

ФлайzZzа брала участь у багатьох розважальних проектах та хіт-парадах на різноманітних теле- та радіо каналах, турах Україною в межах акцій «Не будь байдужим!», «DJUICE DANCE FESTIVAL», «Фестиваль 1715». Команда була хедлайнером та бажаним і шанованим учасником на багатьох фестивалях в Україні та за її межами протягом 2000-2015 років.

Під час проведення футбольного чемпіонату «EURO 2012» гурт мав честь відкривати фан-зони Львова та Києва, а в новорічну ніч 2012-2013 був запрошений в якості хедлайнера розважати публіку одного з найпопулярніших закладів України – «Криївки» у Львові! У новорічну ніч’2014 команда працювала у Кракові (Польща) для представників чотирьох національностей: українців, поляків, росіян і білорусів, зустрічаючи таким чином новий рік чотири рази!

У першому альбомі «Тепло за годину», який у 2006 році був випущений компанією "MOON Records", було три спільних проекти з найпопулярнішими гуртами України – Тартак, От Вінта та Скрябін. До наступного альбому "Засмага на серце" (2008), який видала компанія CompMusic/EMI, увійшли спільні роботи разом із Мотор'роллою, ТНМК, Олегом Скрипкою, Habakuk (Польща) та CherryVata (Білорусь). У 2011 Флайзюки видали третій альбом «Глобальне потепління», до якого увійшли пісні, виконані з гуртами The Вйо, Роллік’с, Сусіди, французами The Joke та пісня-триб’ют «Братів Гадюкіних».

В творчості колективу вже знайшли своє місце понад п’ятнадцять офіційних відеокліпів, які мали активну ротацію на телеканалах України та Польщі, та багато інших відеоробіт, які постійно надходять до нашого каналу на YouTube.
У 2015 році ФлайzZzа завершила роботу над своїм четвертим альбомом. Хоча його логічніше назвати проектом, оскільки він складається зі збірки каверів на відомі українські хіти вісімдесятих-двохтисячних у фірмових Флайзівських версіях. Гурт оприлюднив вже кілька синглів з нього та запустив не одне відео на його підтримку.

Гурт БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ – відомі українські рок-романтики.

Це гурт, який не заганяє себе в жорсткі рамки формату чи стилю, без кордонів в почуттях... В музиці відчувається живий саунд, справжній драйв і соковитий смак життя.

БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ розпочали виступати в закарпатському місті Мукачево, де вперше заявили про себе широкому загалу 14 січня 1999-го року.

У 2007 році БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ випускають альбом «Underground» та знімають дебютне відео з однойменною назвою. У квітні 2015-го завершилася робота над альбомом «#DИХАЮТОБОЮ». До диска увійшло 10 треків, серед яких вже добре знайомі композиції «Налий мені вина», «Зима» та пісня «Мамині Слова».

На сьогодні гурт «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» презентував більше 40-ка пісень, 8 кліпів, написав саунд-трек до фільму Олега Борщевського «Німфо», який було показано в Канах, та навіть гімн спортивної команди!

Гурт бере участь у численних фестивалях та івентах - «Червене вино», «Рок' N 'Січ», «Октоберфест», «Rock Summer Fest. By ПростоРадио», «TattoCollection», «Рок-Булава», Арт-Пікнік Слави Фролової, «Тарасова Гора», «Трикутник», Atlas Weekend, «Ше.Фест» та інших, активно долучається до різноманітних соціальних проектів.

Пісні та кліпи «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» можна почути та побачити в теле- та радіо-ефірі багатьох радіостанцій та телеканалів України. Зараз музиканти працюють над новим матеріалом.

Кожен виступ БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ – це шалений потік енергії та емоцій, які важко описати словами, бо викладаються музиканти на всі 100% і, навіть, трохи більше. З перших акордів вони заводять публіку і не відпускають зі свого полону до самого кінця виступу.

Склад гурту сьогодні:

  • Олександр Адаменко – бас-гітара;
  • Олексій Бережний – ударні;
  • Андрій Радько – гітара;
  • Ігор Рибар – гітара;
  • Сергій Танчинець – фронтмен.

Бабак Дмитро Вадимович Народився 30 квітня 1992 року в м. Петровське Луганської області.
Навчається в середній школі № .. м. Петровська. Грає у футбол за команду «Хімік». Після закінчення 9 класів подає документи у міській ліцей на спеціальність « автослюсар». Згодом,не маючи музичної освіти, вступає до ЛНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Естрадний спів». Тут отримує музичну освіту. За участь у багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсах, а також за активну спортивну діяльність Дмитра переводять з контрактної форми навчання на бюджетну. Закінчує університет з відзнакою.

У 2013 р. приймає участь у шоу «Голос країни», де працює в команді Святослава Вакарчука.
У 2014р. стає переможцем 5 сезону конкурсу «Х-фактор».

Після участі в телевізійних шоу випробовує себе у ролі автора та виконавця особистих пісень.
В 2015 р. записує перший альбом «Відверто між нами». Пісня «Одна» з цього альбому має успіх на радіо. На цю пісню випускають кліп. Також у 2015 р. збирає команду музикантів та починає свою концертну діяльність. Під час своєї творчої роботи мав змогу співпрацювати з Сарою Конор, Cвятославом Вакарчуком, Ніно Катамадзе.

НАТОЛІЧ – українська група, яка створює музику в стилі поп-рок.
Колектив, який сміливо можна назвати проривом на українській рок-сцені».
Потужний звук та шалена енергія в поєднанні з чуттєвим і пристрасним вокалом створюють неймовірну атмосферу, яка залишається зі слухачами надовго.

Костянтин Рафальський - фронтмен групи "Натолич", а також сольний виконавець.

НАТОЛИЧ - прогресивна українська група, фронтменом якої і одним із засновників є Костянтин.

Група має в активі дебютний альбом під назвою «Прометей», три відеокліпи: «Текіла», «Amon-Ra», «Прометей». Останній має активну ротацію на українських каналах i займає четверте місце в головному хіт-параді телеканалу М2.

У 2016 році група випустила 3 сингли, за авторством Костянтина: Револьвер (про бажання людини стати безгрішним), Габаритами (про дороговказною зірки, і про те як вона може оживити і дати сил зневіреному людині) і Amon-Ra, кліп на яку викликав ряд суперечок і обговорень. У ній піднімається тема одвічних проблем людини яких багато: сильні світу цього, влада яку ми заслужили по своїм діям і бездействиям, закриття людей один від одного. У кожній новій пісні можна почути результат експериментів над звучанням музики і голосу.

Також у цьому році група з'їздила у свій перший тур по Україні, в якому презентувала ще одну нову пісню Закрите Кафе.
У грудні, після туру Костянтин дає свій сольний акустичний концерт. Головною ідеєю концерту стала сім'я і для чого вона потрібна людині. Досить символічним було й те, що в концерті взяв участь його рідний брат Данило (бас-гітарист Натолич), який допоміг показати, вже відому глядачу музику, під іншим кутом.

У своїй творчості Костя не боїться ставити експерименти над своїм голосом і ставити перед собою, здавалося б, спочатку непосильні завдання. Одним з прикладів тому є концерти довжиною у всю ніч, які були на початку творчого шляху групи. А також спів в межах своїх низького і верхнього діапазонів. Сьогодні Костянтин продовжує роботу з групою над другим альбомом.

Українська музика повинна бути якісною. Завдання музиканта, завдання будь-якого артиста, робити свої справи так, щоб ним можна було пишатися. Українська пісня цього гідна. Український слухач цього гідний.


Джерело:http://natolich.com/

 

Катерина Володимирівна Бужинська (ім'я при народженні — Катерина Володимирівна Ящук, 13 серпня 1979, Норильськ, Росія) — українська співачка, мецо-сопрано (альт), лауреат численних пісенних конкурсів, Гран-прі на Слов'янському базарі в 1998 році, народна артистка України. Співпрацює з українською студією Artur Music. Випустила 8 альбомів з 1998 року. В репертуарі є пісні українською, російською, англійською, італійською, іспанською, івритом, болгарською.

Катерина Бужинська — частина історії Української культури! Кожен її номер — незабутнє шоу! Вона не один рік хвилює серця і душу своїх шанувальників. Жива сексуальність, незвичайна енергетика, оригінальний і розкішний голос — три складові її успіху. Вона одна з небагатьох співачок, яка з легкістю співає на концертах без фонограми.

Дитинство
Катерина Володимирівна Бужинська народилась 13 серпня 1979 року в місті Норильськ, де прожила три роки. Згодом родина переїхала до Чернівців, на батьківщину матері. На початку кар'єри виступала під прізвищем батька Ящук, пізніше взяла прізвище матері — Бужинська.

Успіхи Катерини Ящук на початку творчого шляху пов'язані з дитячим ансамблем «Дзвінкі голоси» при палаці піонерів в Чернівцях та вчителем Марією Когос, у якій вчилась інша відома естрадна вконавиця Ані Лорак. Катерна Ящук також працює в Чернівецькій філармонії. В 1994 році Катерина стає фіналісткою програми першого каналу «Утренняя звезда». Після закінчення 9 класів Чернівецької середньої школи №33, в 1993 році вступає до спеціалізованого Чернівецького музичного училища імені С. Воробкевича. В 1995 році Катерина Бужинська стає переможницею престижних українських пісенних конкурсів «Дивограй», «Первоцвіт», «Кольорові сни», «Червона рута».

Початок кар'єри (1996–1999)
В 1996 році Катерина Бужинська бере участь на фестивалі «Веселад» та здобуває перше Гран-прі. В тому ж році, за запрошенням свого продюсера Юрія Квеленкова, їде до Києва, де, склавши іспити, вступає до другого курсу Київського інститута музики імені Р. М. Глієра на відділення «Естрадного вокалу», де штудіювала вокал в Тетяни Миколаївни Русової.

В 1997 році отримує Гран-прі на фестивалі «Молода Галичина» та «Крізь терни до зірок», і першу премію на «Пісенний вернісаж». В 1997 році успіхи співачки були оцінені у програмі «Шлягер» — в номінації «Відкриття року».

В 1998 році отримує Гран-прі на міжнародному фестивалі «Слов'янський базар-98» за виконання пісні «Приречена» на вірші Ю. Рибчинського та музику Сержа Лами. 

Бужинська співпрацює з поетом Юрієм Рибчинським та композитором Олександром Злотником і після перемоги на «Слов'янському базарі». Пісні та музика, які вони створили стали хітами: «Лід», «Романсеро», «Непокірна», а кліпмейкер Наталія Шевчук робить для них відео. В 1998 році співачка стала володарем премії «Прометей-престиж» в номінації «Юний талант» в программі «Людина Року». В 1998 році виходить дебютний альбом Катерины Бужинської «Музика, яку я люблю».

В 1999 році отримує Гран-прі за участь на фестивалі «Мальви» в місті Бяла-Подляска (Польща). В цьому ж році виходить її другий альбом — «Лід». На цю ж пісню було відзнято кліп, в якому взяли участь українські фігуристи Юлія Обертас та Дмитро Паламарчук.

2000–2008
В 2000 р. з успіхом закінчує Київське вище музичне училище та отримує диплом бакалавра за спеціальністю «артист естради». В 2001 році Бужинська стає першою представницею України на фестивалі в Сан-Ремо (Італія), де виконала пісню «Україна». При співпраці зі студією НАК в тому ж році виходить альбом «Полум'я». В 2001 році Наталія Шевчук зняла кліп на пісню «Романсеро» із наступного альбому. Зйомки кліпу проходили в Музеї етнографії Пирогово в Києві, але антураж обирався під іспанську та циганську культуру. Текст про шалене кохання та зраду написав Юрій Рибчинський. Президент України нагороджує Бужинську званням Заслуженої артистки України.

Другий кліп на історичну тему для пісні на слова Юрія Рибчинського «Чингісхан» зняв Баходир Юлдашев. Ідея створення художньої роботи із залученням акторів виникла у продюсера співачки за декілька років до зйомок, але реалізувати в 2002 році її зміг за своїм сценарієм Юлдашев на базі Ташкентської кіностудії «Узбекфільм», актори якої також узяли участь в масовках та постановочних боях. Узбекський актор Джавахир Закіров зіграв хана, а Катерина Бужинська його полонену, надалі — дружину, яка в кінці кліпу вбиває хана.

В 2003 році Бужинська випускає альбом «Романсеро». Післе завершення роботи над альбомом «Коханою назви» в 2006 році, йде в декретну відпустку. В 2008 році співачці було подаровано зірку на алеї зірок у Чернівцях.

2009–2013
В травні 2009 року Катерина Бужинська нагороджена орденом святого Станіслава. У жовтні 2009 року Катерина Бужинська отримала нагороду «Жінка III тисячоліття».

В 2011 році Катерина Бужинська разом з Володимиром Кузіним перемагає в фіналі телевізійного шоу на каналі Україна «Народна зірка-4» та проводить сольний концерт «Королева натхнення».

В 2012 році Олександр Філатович зробив кліп на пісню «Примарилось», музику до якої написав Віктор Чайка, а вірші — Віктор Іонов — її раніше в 2007 році виконала Ірина Аллегрова.

В травні 2013 року отримує музичну нагороду «Найкращий український дует року» в номінації «Гордість української пісні» за виконання пісні «Дві зорі» в дуеті з П.Чорним.

2014–2016
В червні 2014 року — виходить восьмий альбом «Нежный, родной».

В липні 2014 року — присвятила пісню Героям нашого часу «Солдат України»

Вересень 2014 — Катерина Бужинська увійшла в ТОП-100 найкрасивіших жінок України

28 грудня 2014 — отримує нагороду «Шлягер року» за пісню «Україна-це ми!».

В травні 2015 р. відбувся благодійний тур для української діаспори у Європі. Вісім країн ЄС побачили шоу-програму під назвою «Україна — це ми»: Болгарія, Угорщина, Австрія, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща і Україна. Українці та гості відвідали концерти, назвали шоу справжнім святом української пісні, музики та краси, а співачку — Співочим послом України.

В сучасній боротьбі за краще майбутнє співачка обрала своєю зброєю засоби мистецтва, тому що впевнена, що мова музики та пісні об'єднує нації! Більшість пісень артистки присвячені рідній Україні та героїчному минулому. Катерина є берегинею та носієм української пісні. Її пісні-народні хіти, більшість їх впізнає з перших нот, а творчість вже стала невід'ємною частиною української культури. Важко уявити державне свято, в якому Бужинська не взяла б участь.

Ідея проведення благодійного туру «Українці в Європі» знайшла підтримку у Європейського культурного фонду, який надав значну допомогу ініціатору, організатору та продюсеру проекту, чоловіку Катерини Дімітару Стойчеву.

В столиці ЄС Брюсселі Катерина Бужинська мала офіційну зустріч з представниками Європарламенту на тему «Україна — європейська держава». Катерина обговорила з єврокомісарами співробітництво України та ЄС в сфері культури та мистецтва, про підтримку України за кордоном та з боку світового співтовариства.

Спеціально до туру була написана пісня «Європа і Україна», автор музики Ніколо, автор слів- донька відомого кутюр'є Михайла Вороніна Лариса. Саме ця пісня презентувалася глядачу, яку буквально з другого приспіву вже співав увесь зал.

26 травня 2015 року — отримує українську музичну премію «Золотий диск» за альбом «Як у нас на Україні». Золотий диск — спеціальний приз у вигляді золотої платівки для виконавців, в котрих тираж альбомів перевищив певну кількість (більше 200 тис. примірників).

26 травня 2015 року — отримує нагороду від Української Православної Церкви «За жертовність і любов до України»

4 вересня 2015 — За рішенням СКУМО співачка Катерина Бужинська удостоєна почесного звання «Співочий посол України» за благодійну волонтерську діяльність, патріотизм, популяризацію української пісні в усьому світі, благодійність і любов до рідного краю.

4 вересня 2015 — винесено подяку від регіонального штабу по соціальному забезпеченню переселенців Івано-Франківської області та адміністрації Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей за надану благодійну допомогу і подяку за вагомий внесок підростаючого покоління.

У вересні 2015 ім'я співачки Катерини Бужинської занесено в книгу «Почесні імена України — еліта держави».

Книга передається президенту, в міністерства та відомства, дипломатичні представництва в Україні і за кордоном, в офіси діючих підприємств, наукових і навчальних закладів, бібліотек, поширюється на міжнародних виставках і семінарах!

Указом Президента України № 670/2015 від 1 грудня 2015 роки за значний внесок в історію і розвиток української культури , патріотизм , популяризацію української пісні у всьому світі , благодійність , волонтерську діяльність і любов до рідного краю , співачці Катерині Бужинської присвоїли звання « Народний артист України » .

У грудні 2015 отримує нагороду «Шлягер року»

5 грудня 2015 Народна артистка України, співачка Катерина Бужинська призначена на посаду «Президент БО« Фонд «Відродження Прикарпаття»

19 грудня 2015 відбулася презентація соціального міжнародного проекту «Діти за мир у всьому світі», який об'єднає 35 країн світу. Організатором проекту є БО "Фонд" Відродження Прикарпаття ".

28 лютого 2016 року бере участь в регіональному конкурсі «Благодійна Україна». В рамках конкурсу "Благодійна Україна" Народна артистка України Катерина Бужинська була нагороджена медаллю «За благодійність в Україні», також співачці вручили диплом "За благодійну та волонтерську діяльність".


Джерело: https://uk.wikipedia.org/


Володарка оксамитового голосу Влада Яковлєва є однією з найперспективніших співачок на українській естраді.

З раннього дитинства Влада займалася танцями: від класичних бальних до спортивних і танцю живота. Талановиту дівчину помітили представники легендарного балету «Тодес» . І запросили відточувати свою майстерність у джазових і фанкових постановках «Тодес».

Ще одне захоплення Влади – спорт. Вона професійно займається кінним спортом, а також віндсерфінгом, серфінгом і дайвінгом. Дівчина отримала на Сейшелах сертифікат PADI (Professional Association of Diving Instructors – професійна Асоціація Дайвінг Інструкторів) , який дає їй право практикувати дайвінг на території всього світу.

За її плечима – музична школа по класу фортепіано, перемоги в різних музичних конкурсах. Разом з Тіною Кароль, Златою Огневич, Євгенією Власовою, Василем Бондарчуком, Катею Бужинською та іншими відомими виконавцями вона займалася вокалом у знаменитому Київському інституті музики імені Глієра – у Заслуженої артистки України Тетяни Миколаївни Русової.

Складати власні пісні Влада почала в 13 років. Саме тоді вона познайомилася з Олександром Химчуком – майбутнім лідером танцювального проекту Makhno Project. І усвідомила, що в своїй творчості буде керуватися ідеями модної музики нового покоління українців.

Сьогодні Влада Яковлєва – муза Олександра Химчука, автора багатьох композицій в її репертуарі. Зокрема, ліричного треку "Не Моя Любов" , який зазвучав у США – в ефірі радіостанції New Life Radio з Чикаго. Американські ділки шоу-бізнесу являють співачку «зіркою з України» і запевняють: вона має всі шанси домогтися успіху на Заході.

Влада Яковлєва – фаворитка Руслана Квінти — улюбленого композитора Софії Ротару, автора хітів Миколи Баскова, Олександра Малініна, Андрія Данилко (Вєрка Сердючка), Ані Лорак, Наталії Могилевської, Ірини Білик і багатьох інших артистів.

Влада Яковлєва співпрацювала з відомим музичним продюсером Дмитром Клімашенком.

Її пісні пофарбовані пізнанням культур народів світу. Співачка активно подорожує і на сьогоднішній день побувала практично у всіх куточках земної кулі.

Як відомо, Ольга Кочеткова була найяскравішою учасницею першого сезону популярного телепроекту «Шанс», у якому здобула срібну перемогу на користь Віталія Козловського.

Співачка – лауреат міжнародних музичних конкурсів і фестивалів, серед яких «Таврійські ігри», «Пісня року», «Шлягер року».

Після «Шансу» за продюсування талановитої виконавиці взялася Наталія Могилевська, хіт якої «Полюби меня такой» спочатку був створений для Ольги Кочеткової. Але в підсумку Ольга зайнялася творчістю самостійно.

Співачка також брала участь у телешоу «Голос країни». І завоювала любов публіки завдяки своїй відкритості та душевной ліриці.
Ольга Кочеткова – автор не тільки своїх пісень, але і безлічі популярних композицій в репертуарі інших артистів.

Медик за освітою, вона прагне лікувати своєю творчістю душевні рани і любовні розчарування. Її виступи – це відверта розмова з кожним присутнім у залі.

Денис Олександрович Любімов народився 27 грудня 1991 року в Києві.
З 4 років мріяв про акторську кар'єру. І це не дивно. Адже його батько служив в Ужгородському та Сумському драматичних театрах, знімався в картинах кіностудії імені Довженка. А дідусь Семен Сергійович Лихогоденко – блищав на сцені знаменитого театру імені Івана Франка, брав участь у радиоспектаклях і був активно задіяний в кіно. У його фільмографії – понад 20 кіноробіт. В тому числі, ролі в класики радянського кінематографа:«Мартин Боруля» (1953 – Трохим, брат Борулі), «Олекса Довбуш» (1959 - німий), «Королева бензоколонки» (1962 - водій).
До речі, саме від діда Денису дістався у спадок талант пародиста – Любімов копіює голоси відомих акторів, політиків, персонажів з телешоу, імітує спілкування на багатьох іноземних мовах і звуки тварин. А ще протягом 5 секунд може скласти пісню на запропоновану тему в будь-якому музичному стилі.
З 8 років брав участь у всіх шкільних заходах - виставах, концертах та конкурсах.
У 16 років здобув перемогу в конкурсі талантів «Нащадки славетних лицарів».
У 17 років переміг у конкурсі іноземній пісні серед навчальних закладів Києва з легендарної композиції Луї Армстронга «What a wonderful world».
У 2009 році став лауреатом конкурсу «Промінь Обдарованності», фінал якого відбувся на Майдані Незалежності в Києві.
У шкільні роки працював в рок-групі «Фіброскопія». За час співпраці з колективом написав кілька пісень англійською, німецькою і російською мовою.
Після закінчення школи вирішив співати професійно. І вступив в Національну Академію керівних кадрів культури і мистецтв. Займався класичним вокалом. Потім перекваліфікувався в естрадні виконавці.
Бере уроки вокалу у Рімми Геннадіївни Шаповалової – Заслуженої артистки України, завдяки якій на «Євробаченні 2011» перемогли учасники від Азербайджану Ельдар Касумов і Нігяр Джамал. Ще один викладач Дениса по вокалу Олена Савіна.
У березні 2011 року став лауреатом премії "Відкриття року" під час проведення Національного музичного конкурсу "Шлягер року". Виконав пісню: «Я тебе люблю»
Його називали молодим українським Томом Джонсом і передрікали успіх на західній сцені. Але Денис вирішив переключитися на акторство - підписав контракт з компанією Paramount Pictures. Кінобоси оцінили талант хлопця. І серед сотень голосів професійних акторів вибрали саме його голос для українського дубляжу блокбастера «Останній Володар Стихій» від культового голлівудського режисера Найта Шьямалана. Любимов озвучив у фільмі героя на ім'я Сокка – брата Повелительки води, Катари, і кращого друга головного персонажа – мага Повітря на ім'я Аанг.
У 2011 році пройшов кастинг відразу в три популярні телевізійні талант-шоу «X-Фактор» (СТБ), «Шоу №1» («Інтер») та «Фабрика зірок» (Новий канал). І вибрав «Фабрику». Оскільки прагнув експериментів і кардинальної зміни музичного формату. Відомий медіаменеджер, який очолює «Русское радио» в Україні, радиодиджей, телеведучий, музикант і продюсер - альтернативний і креативний Сергій Кузін виявився ідеальною кандидатурою в якості творчого наставника.
Серпень 2013 – дебютував в якості режисера свого нового відео на трек «Женева-Київ-Женева».
7 грудня 2013 року вийшов у фінал конкурсу «Євробачення 2014» (Україна). 21 грудня представив країні свій англомовний авторський трек "LOVE", зайняв 14 місце.
Січень 2014 – сольний тур по Китаю, на запрошення одного впливового entertainment-агенства.
Зараз Денис співпрацює зі студією "Квартал-95" - записує пародії на пісні для проекту "Вечірній Київ".
В березні 2016 року випустив дебютний альбом "Щоденники Егоїста".

КУЛ РОК БЕНД MILES BABIES!!!

Група була заснована у 2012 році в Києві і спочатку складалася з чотирьох учасників. За час свого існування група MILES BABIES зуміла підкорити чимало сердець і чуйних вушок. В арсеналі музикантів є барвистий сингл "Acid Jazz", що вийшов в 2013. Незабаром був випущений однойменний відеокліп, дебютний для групи, а також його караоке версія.
Перший серйозний реліз - EP "В Ритмі", записаний на одному диханні і що ще цікавіше, - живцем на культової київської студії «Липки Звукозапис». Дебютний міні-альбом увійшов у топ-20 найкращих альбомів 2013 року за версією Молодого Радіо, р. Львів.
Протягом 2013 – 2015 років група вела активну концертну діяльність, граючи живі концерти на клубних майданчиках українських міст. У 2015 році був організований міні тур, в рамках якого MILES BABIES вперше зіграли концерт у рідному місті фронтмена і гітариста – Кривому Розі.
На початку 2016 року побачив світ кліп на композицію «Меланхолія Сіті» для створення якого був створений цілий місто в 3D, що віддалено нагадує Київ та інші індустріальні міста України.
Група активно записує новий матеріал, готуючись восени випустити перший лонгплэй.
Навесні 2016 світ побачив перший україномовний трек «Естетам», обкладинку для якого зробив відомий український кліпмейкер Віктор Придувалов. Так само фотографією кліпмейкера був оформлений і нещодавно вийшов електронний сингл «Мунный Лайт».
Двома словами стилістику творчості MILES BABIES не висловити. Це і феєричне рок-н-рол, і розв'язний фанк, замішаний на інтелектуальному хіп-хопі з елементами джазу та блюзу року.
Варто відзначити, що група неординарна і за складом. На барабанах в команді міцно влаштувалася дівчина Оля Хоменко і не просто є окрасою колективу, а ще й задає самий драйвовий ритм. Плюс віртуозна соло гітара у виконанні Івана Ковальова і низький і оксамитовий вокал Олексія Макарова.

Юрій Старчевод - український виконавець, поет, композитор, автор музичних проектів «Карась» та «Юрій Старчевод». У творах пропагуються патріотизм, позитивний світогляд, любов до життя, віра у краще і справжнє, віра в кохання, сімейні цінності тощо.

Проект «Карась» був створений влітку 2011. У рамках проекту видано альбом «Друг Людини» (студія «Family Records»), до якого увійшли 12 треків (український реп). Також було видано декілька пісень поза альбомами, у тому числі – спільну роботу з бандуристом Ярославом Джусем «Моя Мова», яку було записано на підтримку української мови після прийняття так званого «мовного закону» влітку 2012 року.

Проект «Юрій Старчевод» створив влітку 2013, стиль наближений до поп-року та містить елементи інших музичних напрямків. У кінці 2013 випустив музичний альбом «Відчуття» (студія «Family Records»), який також було перевидано у 2015 році. З початком драматичних подій у Криму та на сході України в ефірі радіостанцій та у мережі Інтернет було презентовано пісні на підтримку українських солдатів «Україна єдина» (спільна робота з Артуром Пісковським), «Ти найкращий» (з Дариною Степанюк) та «Дорога додому».

Виконавець також є автором музики та текстів до власних пісень. Крім того, створено пісні на слова поетів-класиків української літератури (Василя Симоненка, Тараса Шевченка) та сучасних українських поетів (Тетяни Череп-Пероганич, Віталія Міхалевського та ін.).

​Гурт "Колір" - інді-фолк гурт з Одеси, що був заснований у 2014 році. Солістка гурту брала участь у проектах "Х-фактор" та "Битва хорів", після чого стала ініціатором створення власного гурту. Починалось все із невеличкого дуету вокал+гітара, а згодом це все розрослося у великий гурт, де були і клавіші, і скрипка, і біт-бокс, який згодом був замінений барабанами. Гурт переміг на Фестивалі вуличних музикантів в Одесі у 2014 році, і звідти все і почалося. Після цього одразу був концерт в Києві в рамках благодійного проекту "Частинка серця", де гурт виступав на одній сцені з вже відомими всій Україні гуртами "Бахрома" та "Крихітка". Благодійність посідає одне з дуже важливих місць в житті гурту: у 2015 допомагали збирати гроші на обладнання для дітей з хворим серцем в рамках проекту "Серце до серця".

Гурт виступав на багатьох одеських майданчиках - арт-клуб ШКАФ, Термінал 42, Перон №7, арт-клуб Вихід, Крыша моря, Hub Гостиная та ін. Також вже декілька разів був у Києві, давав концерти у Львові, Полтаві, Білій Церкві, Теплику, і за кордоном: Білорусь (Гомель, Брест, Мінськ), Молдова та Придністров'я. У січні-лютому 2016 року планується масштабний тур Україною в форматі piano. З фестивалів гурт вже побував на львівському фестивалі RazomFest, багатьох одеських фестивалях, найвідоміші серед яких - Вишиванковий фестиваль та Арт-пікнік Слави Фролової, а також на Бандерштаті. У 2016 планується охопити більшу кількість фестивалів. Зараз гурт посилено працює над поповненням репертуару новими піснями та записом альбому в форматі piano. На даний момент постійний склад гурту - це Людмила Коллер (вокал) та Анна Провозін (клавіші), решта музикантів постійно змінюються.

HOBOT&Co / Хобот і Компанія

В часи, про які нині знімають фільми типу «Бумер» і «Піжмурки» герой оповідання Юрій Галінін ( творчо-тусовочний псевдонім HOBOT (Хобот) отримував спеціальну музичну освіту і вдосконалювався як музикант і артист в цілому...

Будучи студентом, артистом симфонічного оркестру обласної філармонії та учасником кількох музичних груп Ю. Галінін не розмінювався на бездарні перестрілки і кримінальний переділ бізнесу ,а виношував плани «похобочения» Світу! Незабаром мрія почала по-маленьку збуватися і вже на початку 21 століття в Києві з'являється публіці напівакустичний  проект HOBO'T Blues! Цей досить відомий у вузьких колах ансамбль з'явився трампліном для великих звершень...З часом нашому герою все більше хочеться виконувати рухливий спортивно-технічний драйвовий музон,тексти пісень стають все конкретніше,напористіший вигляд ,компанія однодумців зростала і трансформувалася ... Так в світі з'явилися HOBOT&Company (Хобот і Компанія )!

В процесі еволюції вони виробляють свій фірмовий стиль з «народним» назвою HOBOTUHA (ХоботуххА): химерний, відв'язний, танцювальний і заводний рокнрольный мікс. У з'єднанні з оксамитовим баритоном автора-виконавця і професійною грою музикантів, проект HOBOT&Co швидко набирає обертів. ...в 2007 році знялися в художньому фільмі "Рік Золотої рибки", в якому були використані дві пісні з репертуару групи ("Проводи" (Ю. Галінін-HOBOT&Co),"Ти мені не..."(Ю. Галінін-HOBOT&Co), а в кінці 2011 в х/ф "Мама неволі",для якого склали фінальну пісню фільму і виконали дві своїх оригінальних композиції- "Я так тебе люблю"(В. Корнілова - HOBOT&Co) і "Суворий Крим"(М. Смоголь-HOBOT&Co).

HOBOT&Co – учасник музичних фестивалів та конкурсів: Koktebel Jazz Fest alt.Stage, байкер-фестиваль «Гоблін-шоу»(щорічно з 2009 р.), " Live in Blue Bay jazz fest (з 2010 р.), «Кубок музторг», NordMotoFest, «Полтавська битва», «Антигламур Фест» , Гоголь-Фест , Перший Всеросійський фестиваль гітарної музики (р. Плесс) та ін..
Те,що ми маємо зараз говорячи про Хобот і Компанії -це неймовірно драйвова суміш Rhythm&Blues, Rockabilly, Neo-Swing, Surf,HillBilly в поєднанні з дотепними авторськими текстами рідною мовою. Їх фірмовий звук-це сирий рок-н-рольно-гаражний олдскульний саунд,шалені ритми і темпи пісень і трохи милих серцю вкраплень банджо і губної гармоніки,що нагадує звідки родом ця музика.

Концепція творчості HOBOT & Co – це пропаганда живого, первозданного звуку і відвертого, нерафінованої, оголеного драйву!

  • Юрій 'HOBOT' Галінін – вокал, контрабас, губна гармоніка;
  • Іван Короп – гітари,банджо, бек-вокал;
  • Олександр Миколайович Птичкін – ударні, бек-вокал.

Олена Василевська народилася 22 червня 1985 в Дніпропетровську.

Там же отримала першу вищу освіту і закінчила музичну школу по класу фортепіано.

У 2006 році переїхала до Києва, отримала другу освіту, працювала економістом і маркетологом. Але тяга до музики не відпускала, і Олена змінила сферу діяльності - стала журналістом і PR-менеджером.

У 2009 р відкрила рекламне агентство і стала випускати журнал «Щастя».

Так як з дитинства Олена писала пісні, то свій двадцять восьмий день народження вона відзначила концертом, на якому здивувала друзів виконанням авторської музики. Саме в той момент народилася артистка ВАСИЛЕВСЬКА. Не маючи профільного музичної освіти, Василевська записує пісні, дає концерти, збирає творчі вечори і знімає кліпи.

«Моя релігія - любов, моя віра - любов, моя музика - любов!» - Життєве і творче кредо Олени. Почавши, як більшість молодих авторів, з душевних пісень про кохання («Мої очі», «Завмерти», «Небо за нас»), зараз ВАСИЛЕВСЬКА експерементує зі стилем і текстами, пише на різних мовах: «Лише ти», «Seven days »- і готує прем'єру осені, танцювальний хіт« Все можна ».

buchinskaya180x180 Біографії — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

Народна артистка України Наталія Бучинська є символом національної пісні. Вона - образ української співачки, який вже став хрестоматійним у вітчизняній культурі. Молода, красива, успішна жінка, яка взяла свій талант від рідної землі. Вона несе своїми піснями відчуття вічної весни, краси та любові. Однак, насправді, життя її набагато цікавіше і незвичніше, ніж може здатися на перший погляд. 

Судіть самі - творче звання Народної артистки України Наталя отримала у віці 27 років, що зробило її наймолодшою народною артисткою за всю історію української культури. Крім цього титулу, Наталя є володарем офіцерського звання "майор МВС України". Додайте до цього три вищі освіти - і перед нами постає зовсім інший образ... образ різнобічний, інтелігентний та дуже цікавий!

Наталя - різнобарвна, цілеспрямована, рішуча жінка, яка всього у своєму житті домагається винятковим талантом і наполегливістю. 

Наталія Бучинська народилася 28 квітня у Львові. Потім її сім'я переїхала до Тернополя, де й почалася творча кар'єра юної співачки. Батьки артистки не були музикантами, але, володіючи природним талантом, дуже любили музику й часто співали. Українська пісня з дитинства формувала внутрішній світ Наталії. 

Про те, що її покликання - пісня, Наталя знала з дитячих років. Вона співала в шкільному хорі, закінчила музичну школу, і хотіла продовжувати музичну освіту, але в Тернополі для цього не було можливостей. І тоді вона вступила до Тернопільської академії народного господарства на економічну спеціальність. Але співати не покинула. 

У 1995 році вона перемогла в конкурсі «Міс Академія», і саме стався творчий прорив у її житті: Наталія перемогла у відбірковому турі фестивалю «Червона Рута-95". Саме 18 лютого 1995 року співачка вважає творчим Днем народження. Після «Червоної Рути» Наталія виступала на десятках фестивалів, серед яких були, набираючі силу «Перлини сезону» і патріархальний, серйозний «Пісенний вернісаж 95-98». 

У 95 перемога з піснею «Послухай, шелестять Дощі» став ще одним відправним пунктом у творчій долі Наталії Бучинської. А в 1998 році вона завоювала Гран-Прі Президента України цього фестивалю, а її пісня «У наметі» була названа «Піснею року». Про це Наталя, за її словами, дізналася з новин в поїзді по дорозі до Тернополя. Але незабаром столиця знову покликала її, на цей раз, назавжди. 

Талановитою співачкою зацікавився заступник командувача внутрішніх військ України Мар'ян Гаденко, і Наталі запропонували стати солісткою Державного ансамблю пісні і танцю МВС України. Це стало втіленням мрії. За словами, Наталії, одного разу, дивлячись телевізор разом з родиною, вона побачила як Жанна Боднарук співає з оркестром. «І я так хочу!» - сказала Наталя. І менше ніж за півроку мрія збулася. Так співачка зв'язала частину свого життя з військовою службою. Почавши службу прапорщиком, вона закінчила її у 2005 році зі званням майора, закінчивши Академію МВС України 2004. Робота в ансамблі стала безцінним досвідом. Іноді доводилося давати по сім концертів на день, виступати у віддалених військових частинах, де про звукову апаратуру чутки не було, неухильно дотримуватися військової дисципліни. 

Наталія згадує, що в армії вона навчилася безпомилково управляти своїм часом «тому що автобус чекати не буде, незалежно від твого звання, військового або творчого». Але не тільки важкість армійських буднів наповнювали життя молодої співачки. В ансамблі вона зустріла Леоніда Радченка, який став її творчим наставником, директором і другом. Разом з творчою службою в армії Наталія продовжувала виступати на конкурсах і фестивалях. 

Так, за перемогу на «Пісенному Вернісажі» в 1999 році, Наталя з рук міністра МВС отримала ключі від першої у своєму житті власної однокімнатної квартири, а від Президента - звання Заслуженої артистки України. Досягнення ставали все більш значущими. Визнання слухачів отримали творчі дуети Наталії Бучинської з метрами естради - Олександром Малініним («Давай попробуем вернуть»), Володимиром Гришком («Бегут года»), Михайлом Поплавським («Моя Україна»), Дмитром Гордоном (Первая Любовь»). 

У 2003 році Наталії довелося доторкнутися до жахів війни під час поїздки в Косово. Побачене справило на співачку величезне враження. У 2004 році Наталя Бучинська отримує звання Народної артистки України і стала наймолодшою володаркою цього звання в історії України.  

У 2006 році Наталя Бучинська отримує нагороду у Всеукраїнському рейтингу «Бренд року-2005» у номінації «Народне визнання». Пісні «Україна», «Дівчина-весна» та «Ой, у вишневому саду» увійшли до числа кращих пісень року України. За своє творче життя, Наталія Бучинська дала більше двох тисяч концертів. У її репертуарі - понад 300 пісень і не тільки українською і російською мовою, а також англійською, французькою, польською, італійською, іспанською та вірменською. Наталія Бучинська є лауреатом ордена Святої великомучениці Варвари за благодійну діяльність. Як каже співачка, вона завжди намагається допомогти дітям, які залишилися без сім'ї.

Все це може через те, що в своєму будинку Наталія створила справжній сімейний затишок. Її дочка Катерина дуже музична, вона знає напам'ять всі мамині пісні, і іноді мама дозволяє їй заспівати їх разом з собою зі сцени. Наталія - азартна людина. Це проявляється в усьому, починаючи від хобі, а співачка захоплюється незвичним для жінки заняттям - риболовлею, до професії, коли на кожному концерті артистка азартно бореться за увагу, підтримку і захоплення публіки. 

Наталія любить екстримальні відчуття, але машину сама не водить - після народження дочки у неї з'явилися зобов'язання, і безпеку членів своєї сім'ї співачка поставила на перше місце. Крім риболовлі, у Наталі є ще одне хобі - інтер'єрний дизайн. 

Перші, хто скористався її послугами, як дизайнера, стали батьки Наталії, яким вона подарувала квартиру і повністю створила її дизайн. 

Сьогодні народна артистка України Наталія Бучинська співпрацює на пісенній ниві як з починаючими авторами, так і з метрами. Серед них: Ю.Рибчинський, Ніколо, В.Волкомор, Любаша, Р.Квінта, В.Куровський, В.Матецький, А.Хоралов, А.Демент’єв, О.Злотник, А.Демиденко, О.Гаврілюк, В.Засухін, Н.Топчий, Я.Віджак, В.Гулько, В.Матвієнко, Л.Пономаренко, А.Бережна, О.Макаревич, І.Матєта, Петрович, А.Тимощук, Д.Гольда, Г.Татарченко, Л.Архіпенко, Л.Войнолович, О.Ткач, А.Толстоухов, О.Харітонов, В.Сєрова та інші. В її репертуарі більше ста пісень українською, російською, французькою, іспанською, англійською, вірменською та польською мовами. 

На її рахунку понад 800 благодійних концертів. Завоювала симпатії прихильників у Вірменії, Росії, Словаччини, Білорусі, Молдові, Косово, де неодноразово виступала з концертами. 

Народна артистка впевнено йде вперед, не зупиняється на досягнутому, працює над собою, розвивається, продовжує розкривати свій талант, щоб дарувати красиві, ніжні, ліричні пісні Вам, дорогі наші слухачі та шанувальники.


  Джерело: http://www.buchynskaya.com/