ArtSkin

  • Женя і Катя! Про пісні, що надихають та закохують

    zhenya_i_katya_art ArtSkin — UA MUSIC | Енциклопедія української музики

    Команда ArtSkin дивує шаленими історіями, з яких народжується музика. Це інтерв’ю вже з перших рядків налаштовує на романтичний та ніжний настрій. Знайомтесь, Катя і Женя (власне, це не лише імена лідерів гурту, а й його назва) Одного разу вони зустрілись і з тих пір вже не розлучались. А про свої почуття та думки вони розповідають не тільки одне одному, а й усій Україні.

    20 квітня  гурт завітає до столиці з сольною романтичною програмою в атмосферний Pirogъ бар

    Як з’явилась назва для гурту?

    Вийшло так, що нам необхідно було терміново створити гурт і дати перший концерт. Тому не було ні часу, ні можливості щось вигадувати і заморочуватися. Ми вирішили просто на перший час назвати гурт своїми іменами. А потім ця назва якось стала вже рідною і не захотілося щось змінювати.

    Як збирали команду і чи змінювався склад?

    Спочатку протягом року-півтора ми з Катею грали вдвох. Потім до нас приєднався басист, мій однокласник, а через деякий час наш гурт доповнив і барабанщик, мій товариш.

    А що вас надихнуло на такий жанр – романтичне інді та смарт поп?

    Насправді, ми не обирали якийсь конкретний жанр чи стиль. Просто писали пісні, а вже потім думали, якого музичного напрямку вони стосуються. Розберемо по складовим: романтичне, тому що наш гурт більше про кохання, про наші з Катею почуття; інді, тому що ми все робимо самі (без продюсерів та режисерів), тобто independent; смарт, тому що наша музика, скажімо, для розумних людей; а поп, тому що одного разу, коли ми приймали участь на хіт-конвеєрі, Віталій Дрозд викреслив наш жанр, саме як смарт поп.

    В ваш гурт закладена історія кохання з Катею?

    Так, усе почалось з однієї зустрічі, на яку Катя прийшла з подругою. Я там мав виступати, грати на гітарі. Побачив Катю, посміхнувся їй, а через деякий час написав їй в соцмережі, запросив гуляти… І якось все потім закрутилось.

    Як довго народжувався гурт?

    Насправді, дуже довго. Десь рік Катя соромилась показати, що вона вміє співати. Чого не скажеш про мене. Я дуже люблю грати на гітарі і одразу про це всім розповідаю, демонструю свої навички. Хоча, з іншого боку, талант коханої виявився для мене приємним сюрпризом.

    А що ви прагнете донести своїм слухачам через пісні?

    Загалом у мене були думки писати про щось серйозне. Наприклад, це можуть бути якісь соціальні або політичні теми. Проте наразі я ще не дуже відчуваю, що можу когось чомусь вчити. Тому переважно пишемо поки що про якісь легкі та повсякденні теми.

    Три роки тому у вас вийшов перший альбом – Втомлене місто. Розкажіть, як це відбувалось.

    Насправді все дуже просто вийшло: ми писали пісні і вирішили їх записати на студії. Доречі далі стався досить яскравий приклад того, що ми саме гурт інді. Адже ми вклали в наше Втомлене місто лише 300 грн. Ми дали кошти другу, він спробував зробити запис і потім відправив пісню на радіо. Через деякий час нас почули на багатьох радіостанціях та музичних каналах.

    Як знайшли саундпродюсера для свого останнього синглу?

    Взагалі на час випуску синглу то був перший раз, коли нам хтось робив аранжування, а не ми самі. У Морфома – нашого саундпродюсера – тоді вийшов спільний трек з Піанобой, потім з Джамалою. Він робить ранжування пісень і ми вирішили до нього звернутися. Перший сніг – був нашим останнім на даний час релізом.

    А над чим працюєте зараз?

    Наразі ми хочемо трішки змінити напрям. По настрою та сенсу все залишиться незмінним, але ми збираємось спробувати нове звучання. На даний момент ми зосереджені саме на цьому.

    Як щодо вашої конкурсної та фестивальної діяльності?

    Наш гурт приймав участь у багатьох фестивалях та шоу. Наприклад, телевізійне талант-шоу “Х-фактор”, це був цікавий, навіть місцями смішний досвід. Також ми проходили до фіналу конкурсу Хіт-конвеєр на М2. Там ми познайомились з Віталієм Дроздом – директором радіостанцій Хіт FM nf Radio Relax. Потім ми приймали участь у львовському телепроекті Українська пісня.

    Що було найбільш вагомим трампліном для вашого подальшого розвитку, який конкурс?

    Я гадаю, що це був момент, коли товариш вперше скинув нашу пісню на радіо Аристократи. Кожного ранку ведучі вмикали різні пісні під час ефіру, а потім в соцмережі слухачі голосували за той варіант, який найбільше сподобався. Наша пісня зайняла перше місце в сезоні. Після чого музика гурту “Женя і Катя” стала більш відомою серед населення.

    Вигравати завжди приємно. А як ви ставитеся до поразок?

    Я б не сказав, що ми багато вигравали. На тому ж “Х-фактор” наш гурт не пройшов надто далеко. Чесно кажучи, поразки нас не засмучують, тому що ми здебільшого приймаємо участь в різних конкурсах не заради перемоги, а для того, щоб просто якомога більше людей нас почуло.

    Яка глобальна місія вашого гурту?

    Я б це не називав так пафосно “місія”. Це просто спосіб самовираження, ми прагнемо показати світу свої думки. І дуже радіємо, коли людям це подобається. Ми хочемо дарувати слухачам хороший настрій, яскраві та романтичні емоції. У нас немає якоїсь зосередженої мети щось комусь довести чи когось в чомусь переконати.

    Як ви збираєтесь просувати гурт на міжнародний рівень?

    А ми про це ще й не думали. Мені здається, що пісні українською лише нещодавно стали “worldwide”. Їх слухають у різних країнах і без перекладу. Сучасні україномовні гурти, коли вирішують перейти на новий міжнародний рівень, частіше за все просто пишуть англомовні композиції, або перекладають існуючі.

    Але ж у вашого гурту також є англомовні пісні, чи не так?

    У нас є дві таких пісні. Я просто багато слухаю і читаю англійською. Але загалом все ж таки наш гурт спеціалізується на україномовних текстах.

    Як ти думаєш, що вам заважає вийти на міжнародний рівень, наприклад, через місяць?

    Я не можу назвати щось конкретне. Просто це діло випадку. Треба прикласти багато зусиль та ресурсів, яких у нас наразі немає. Потрібні і фінанси, і зв’язки.

    У вашому гурті 4 людини, але назва стосується лише тебе з Катею, чи не ображає це інших?

    Ні, це їх не ображає, тому що в основі гурту все ж таки я і Катя. Хлопці приєднались до нас вже пізніше.

    Чи були в вашому гурті конфліктні ситуації?

    Вони бувають в усіх, але ми намагаємося завжди знаходити компроміси. Стосовно музики у нас ніяких непорозумінь не буває. Хіба що в певних ситуаціях демонструються відмінності наших характерів, але ж так навіть цікавіше.

    Наразі ваш гурт є досить популярним, у чому секрет успіху?

    Я гадаю, що в тому, що наша музика подобається людям. Ніша романтичного інді не дуже заповнена і ось таких легких та ненав’язливих композицій дуже мало.

    Ви проживаєте в Вінниці, чи є в планах переїзд до столиці?

    Так, ми все ще думаємо над цим. Дуже бентежить почуття комфорту. Переїзд – це завжди вихід із зони комфорту. Хоча, з іншого боку, нам доволі часто доводиться відвідувати Київ – по 3-4 рази на місяць. От, наприклад, 20.04 черговий концерт в бар Pirogъ. Тому може і є сенс переїхати до Києва якомога скоріше.

    Яким буде надихаюче слово для наших читачів?

    Насправді, якщо творчість подобається, то потрібно просто якомога більше вкладати в це сил, часу, емоцій. Тоді все вийде. Не опускайте руки і досягайте своїх цілей.

    А ти, Катю, що порадиш?

    Погоджуюсь з Женею, не треба здаватися. Так чи інакше, коли щось робиш, обов’язково буде результат.