Христина Соловій

Христина Соловій

Христина Іванівна Соловій (нар. 17 січня 1993, Дрогобич, Львівська область) — українська співачка. Випускниця Львівського університету імені Івана Франка.

Життєпис

Христина народилася 17 січня 1993 року у Дрогобичі, Львівської області в родині хорових диригентів, які познайомилися у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка. Мати викладає хор у старших класах Дрогобицької музичної школи. У віці 11 років дізналася, що має на чверть лемківське походження, що вплинуло на її подальший світогляд і музичний смак. Бабуся співала для онуків багато пісень, це були старовинні галицькі пісні. Вони вражали до сліз, розчулювали. Христина, коли була маленькою, спати не могла без цих пісень — просила співати й співати. Тому музика постійно була в її житті. Також вона закінчила музичну школу по класу фортепіано.
Переїхавши з родиною до Львова, три роки співала у хорі «Лемковина». Христині було байдуже, що віковий діапазон хористів 50—80 років а їй 17. Дівчина вчилася від них усього, — участь в колективі дуже вплинула на становлення її особистості. Батьки ніколи не наполягали, щоб Христина з братом займалися лише музикою. В результаті, брат закінчив Львівську політехніку, а Христина філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Дебют на телебаченні

На телевізійному пісенному конкурсі «Голос країни-2013» молода галичанка співала переважно лемківські народні пісні і дійшла до півфіналу конкурсу. 20-річна дівчина неабияк заінтригувала глядачів заявою, що ніколи не співатиме російської поп-музики і відмовиться від участі у проекті у випадку, якщо її оберуть Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов.

Музична кар'єра

У співпраці з продюсером Святославом Вакарчуком побачили світ кілька кліпів на власну музику і слова співачки.
22 вересня 2015 року на фестивалі ГогольFest відбувся реліз дебютного альбому Христини «Жива вода», основою котрого стали народні пісні, а також дві композиції авторства самої Христини. Десять пісень платівки — українські народні в обробці Святослава Вакарчука.


Джерело:https://uk.wikipedia.org/