«Океан…» у морі української музики

07 квітня 2017 1068
(1 Vote)
  • Comments:DISQUS_COMMENTS
«Океан…» у морі української музики Copyright: Фото з офіційної сторінки гурту

Це музика, яку відчуваєш не лише душею, а й тілом. Голос, що «проникає» під шкіру, наче життєдайна ін’єкція від осінньо-весняного спліну. Саме такими словами я описала свої враження після концерту українських бітлів – «Океану Ельзи».

Наразі важко знайти ту музику, яка не набридатиме і буде зберігати первинну атмосферу. Саме рок, як і класику, прийнято вважати вічним. Перші рок-гурти з’явилися у США і Великій Британії у другій половині 1950-х рр., одночасно з популяризацією рок-н-ролу. На жаль, розвиток української рок-музики почався трохи пізніше, і не мав великого успіху. Лише після розпаду СРСР на теренах України почали з’являтися виконавці, які співали українською мовою, що стало уже великим кроком вперед. Українська культура потребувала нових віянь і тенденцій. Їй був необхідним «другий подих». Безсумнівно, пісня та музика – це не лише частина культури, а й невід’ємний атрибут українськості.

«Новим голосом» 90-х років став голос молодого Святослава Вакарчука – фізика-теоретика Львівського університету, який, своїм талантом та енергійністю, здобув прихильність молоді. Новий гурт, створений 1994 року у Львові, відкрив слухачам нові горизонти української пісні, яка не була схожа ні на «Братів Гадюкіних», ні на «Воплі Відоплясова».

Напевно, «океани» стали тією рятівною шлюпкою для української пісні, яка допомогла опинитися вітчизняній музиці у світовому потоці року.

Публіка та критики неодноразово визнавали «Океан Ельзи» найкращим рок-гуртом та найкращим live-гуртом СНД та Східної Європи.

Протягом 23-річного існування гурт випустив уже дев’ять студійних альбомів, кожен з яких має свою неповторну історію. У всіх переважає меланхолійний настрій, але деякі пісні викликають вибухові емоції. У цьому випадку можемо порівняти рядки:

Відпусти, я благаю відпусти
Бо не можу далі йти я

і

Я не один, ти не одна
Скільки людей – стільки машин
Ти не одна, я не один
Мій телефон: 911

Трішки пізніше ми всі дивитимемося у «Зелені очі» і не будемо здаватися «Без бою», а ще пізніше «На лінії вогню» скажемо: «Стріляй!».

Усі пісні переживають власний злет – еволюцію творчої думки, яка малює різні образи. Особливою атмосферою насичені пісні останнього альбому «Не йди». Вони стали своєрідним підсумком попередніх, але водночас і говорять про щось нове – зріле, яке потребує відповідей на вічні питання:

Скільки іще забере вона
Твоїх дітей? Не твоя війна

Емоційним наснаженою є пісня «Осінь»:

Осінь тепла, як весна
Просить так, немов з останніх сил, вона
Не вбивайте мрію!

Розвиток цього гурту – став прикладом для прихильників української музики, які цінують справжню музику, що назавжди залишає слід на шкірі у вигляді мурах, які бігають під час прослуховування цих композицій.

Багатотисячні концерти доводять непересічність і унікальність цього українського гурту, який житиме у наших небайдужих серцях.